• Українські селяни працюють на кращих чорноземах, та задарма

  • Євген Довбуш | Велика Епоха
    Четвер, 25 квітня 2013 року

Визнана однією з основних житниць світу Україна не може продати значну частку своєї продукції. Українські селяни не мають змоги потрапити на великий ринок супермаркетів, де українці переважно купують харчові продукти, через високі податки та відсутність організації на кшталт сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Як відомо, українська земля славиться родючою землею — чорноземами. Організація ООН з продовольства і сільського господарства (FAO) зарахувала Україну до основних житниць світу (поряд з Росією, Казахстаном та Аргентиною). За обсягами експорту зернових Україна уже сьогодні перебуває в п’ятірці світових лідерів, а за показником експорту соняшникової олії вона посідає перше місце.

Між тим, проблеми українського села зводять практично нанівець цю перевагу. Українським фермерам важко продати свою продукцію в супермаркети, полиці яких часто займають імпортовані продути. Так, за інформацією організації «Проект USAID АгроІнвест», яка займається сприянням розвитку сільського господарства в Україні, в мережі «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» 70% харчових продуктів є імпортом і лише 30% — українські продукти. На думку експертів, вирішити цю проблему могли б сільськогосподарські кооперативи.

У січні 2013 року набув чинності підписаний президентом доопрацьований Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію», який позитивно оцінюють українські експерти. Однак існує ще багато перепон, які не дають цій формі підприємств набути широкого поширення, через що на сьогодні в Україні є тільки 855 діючих сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, як зазначає Людмила Ставнича, директор Департаменту аграрної політики та продовольства України.

Микола Гриценко, експерт організації «Проект USAID АгроІнвест», каже, що з кожним роком потреба в тому, щоб створювати кооперативи, все більш зростає — як в Україні, так і в усьому світі з ряду причин.

«По-перше, з кожним роком іде консолідація бізнесу, створюються транснаціональні торгові мережі, куди дядько зі своєю продукцією попасти не може», — каже він.

Гриценко відзначає, що Україна виробляє 26 млн тон картоплі на рік, а в супермаркетах споживають лише 6 млн. Так відбувається тому, що 90% картоплі виробляють власники особистих сільських господарств, які не можуть без допомоги кооперативів сформувати товарні однорідні партії.

Між тим, найголовнішою проблемою, що стримує консолідацію власників особистих селянських господарств, Гриценко називає ПДВ. Він каже, що сільськогосподарські підприємства після виробництва продають молоко і отримують відшкодування ПДВ (20% ціни). Коли ж звичайний дядько-селянин продає молоко через кооператив, то офіційно з нього мають зняти 20% ПДВ і заплатити державі, але жодного відшкодування ПДВ дядько (кооператив) не отримує.

«Таким чином ми заганяємо через оце ПДВ дрібних виробників у тіньовий сектор економіки. Їм легше продати молоко, овочі, фрукти вздовж дороги, або як то кажуть „з поля“, тому що там немає цього ПДВ. Отже, поки не буде вирішена ця проблема, хоч і будуть державні дотації чи будь що інше, але все це ПДВ перекреслює», — каже Гриценко.

У 2006 році був створений кооператив «Іванковецький світанок», який надає послуги особистим селянським господарствам (ОСГ) — виробникам молока.

«Що дає нам кооператив — в першу чергу, це підвищення доходу від продажу молока, яке виробляють особисті селянські господарства, зменшення собівартості виробництва молока, формування партій якісної молочної сировини», — перераховує переваги підприємства його директор Валентин Луценко.

У коментарі Великій Епосі Луценко сказав, що з кожного літру молока, який виробляють члени кооперативу, вони отримують більше 30% від ціни молока, що склалася в регіоні, тобто заробляють на 30—70 копійок більше на кожному літрі молока. Це досягається, зокрема тим, що члени кооперативи знижують собівартість молока завдяки можливостям закупати сировину за нижчою ціною, ніж інші виробники.

Він каже, що всього кооператив налічує 112 членів, а корів — 167. Кожна корова за рік дає близько 5—6 тис. літрів молока. Таким чином, члени кооперативу збільшують свій дохід тільки завдяки продажу молока щонайменше на 1500 грн щороку (5 тис. літрів * 0,3 грн). Якщо підрахувати економію по загальній кількості корів, то вийде — 167 * 1500 = 250 500 грн на рік. І це мінімум, наголошує Луценко.

На думку, Миколи Гриценка з Агроінвесту, щоб ще більше кооперативів утворилися в Україні слід поширювати серед селян інформацію — аналітику, обґрунтування та реальні приклади.

«Тільки реальними приклади ми можемо переконати людей. Ми маємо згрупуватися і надати допомогу в створенні пілотних демонстраційних кооперативів. Всі сьогодні питають: „А де можна подивитися? Куди можна поїхати? Дайте адресу!“», — каже Гриценко.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...