• Українські весільні обряди крізь століття

  • Євген Довбуш | Велика Епоха
    П'ятниця, 5 березня 2010 року
Час, як швидкий струмок, біжить уперед, залишаючи за собою століття і тисячоліття. Але весільні обряди часу не бояться і практично не змінюються. Тільки рідкісні молодята вносять деякі нововведення, або зовсім відходять від визнаних канонів. Однак не випадково століттями благословляють молодят хлібом-сіллю і посипають зерном і грошима. Кожен ритуал має глибокий зміст.

Здавна одним із найважливіших весільних атрибутів вважається рушник — велике лляне полотно з яскравим вишитим орнаментом, на якому зображені голуби, квіти і т.п. У весільний день перед виходом із дому батьки нареченої благословляють молодят іконами, прикрашеними рушниками — «на щастя, на долю». Біля вівтаря молоді стають на білосніжний вінчальний рушник. Під час вінчального обряду священик пов'язує їм руки так званим «союзним» рушником.

Весільний рушник традиційно асоціюється з великим і апетитним короваєм. Молодят зустрічають короваєм після РАГСу. Хто відкусить більший шматок без допомоги рук, той і буде головним у сім'ї. На урочистостях коровай ставиться на весільний стіл і в кінці вечора розрізається на частини. Серединка — молодим, «підошва» — музикантам, решта — гостям. Дівчата, які бажають швидше вийти заміж, з'їдають запропонований їм шматок. У певних регіонах України існує обряд роздачі не короваю, а так званих шишок.

Чоботи

Кумедний український обряд — «Чоботи». Родичі вимащують тещині ноги брудом і сажею, і ставлять з такими «чоботами» перед новоспеченим зятем. Опустившись перед мамою нареченої на коліна, зять зобов'язаний вимити їй ноги (окремі сміливці і масаж встигають зробити), а потім взути її у нові черевики, спеціально придбані до такого дня. Останній акорд цього дійства — швидкий танець під заводну пісню типу «Чоботи ви мої».

Цей обряд здійснюється не тільки заради веселощів. За допомогою цієї вистави зять висловлює свою вдячність і повагу до матері дівчини.

Букет нареченої

Ще один цікавий обряд — кидання весільного букета нареченої. Це красиве дійство, що прийшло до нас із інших країн, незабаром прижилося і на нашій землі. Наречена кидає букет, передаючи таким чином «естафету» одній із подружок, яка повинна зловити квіти. При цьому необхідно, щоб усе було чесно і справедливо, без попередніх домовленостей між дівчатами. Хочеться ж перевірити долю!..

Обряд пов'язування нареченої хусткою

Одним із найкрасивіших і найбільш сентиментальних українських обрядів по праву вважається традиція «пов'язування нареченої хусткою». Ця традиція — символ переходу з дівоцтва у доросле заміжнє життя. Назва пов'язана з тим, що здавна знімали не фату, а віночок з голови нареченої, і, розплітаючи дівочу косу, покривали її хусткою.

Сьогодні процес обряду трохи змінився, хоч основа і залишилася та ж. Під зворушливі пісні та запалені свічки свекруха або молодий (у деяких районах) знімає фату з нареченої і пов'язує їй голову красивою хусткою. Молода крутиться, вертить головою, намагається вириватися і «не даватися», заявляючи цим, що коритися цілком і повністю ніколи не буде. Але, незважаючи на всі зусилля, голову їй покривають. Дівчина-наречена починає прощатися зі своїми незаміжніми подружками у ритуальному танці, одягаючи кожній з них по черзі фату.

Обряд осипання молодят

Після того як молоді виходять із батьківського дому, з церкви або РАГСу їх обсипають монетами, цукерками, зерном, пшоном і хмелем, що символізує заможне життя.

Змагання у лагідних зверненнях

Молодим дають по яблуку або апельсину з десятьма сірниками в ньому. По черзі наречені обмінюються лагідними словами один для одного і витягують сірник. Переможець той, хто швидше витягне сірники. Обряд-гру також можна провести, розставивши нареченого і наречену на відстані. При цьому вони роблять те ж саме з кожним кроком.
 
Це далеко не весь перелік існуючих на території України традицій. У кожному регіоні свої особливості. Щось таке, що надає весільній урочистості специфічного колориту, якесь таїнство. Без усіх цих обрядів життя було б нудне, а саме свято — не милим. Однак у всьому весільному гармидері найголовніше пам'ятати про основне — почуття один до одного.

Важко знайти більш барвистий і веселий обряд, ніж весілля, у якому було б стільки радості й тріумфу. Це не випадково, тому що святкується торжество любові, початок нової сім'ї. Особливо на тлі пишної зелені і блакитної річки білосніжні наречені схожі на фей з казки, а ошатні женихи — на принців із чарівної країни. І яка б криза не була у світі, і як би не мчав стрімко час-ріка, весілля завжди буде найкрасивішим і найбільш незабутнім святом.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...