ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Українці мало довіряють судам і часом називають засуджених «героями»

Велика Епоха

Довіра до судів, міліції та прокуратури в Україні дуже низька — про це свідчать дані дослідження соціологічної служби Центру Разумкова. Причому обвинувачувані у злочинах проти цих органів нерідко отримують народну підтримку.

Фото: DAMIEN MEYER/AFP/Getty Images
Фото: DAMIEN MEYER/AFP/Getty Images
Станом на серпень 2012 року, більше половини українців не підтримували діяльність судів, органів внутрішніх справ та прокуратури. Одночасно з цим у пресі з’являлись повідомлення про вчинення самосудів.

Вбивство харківського судді Трофимова в День працівників суду 15 грудня 2012 року, судді Зубкова у Києві 21 березня 2011 року, розстріл охоронців «Каравану» 26 вересня 2012 року, вбивство міліціонера Симоненка у вересні 2011 року Віталієм Запорожцем — гучні злочини проти працівників правоохоронних органів, прокуратури та судів в Україні не є дуже рідкісними.

Окремі громадські активісти та політичні сили навіть називають винних та обвинувачуваних у цих вбивствах героями. Віталія Запорожця, якого визнали винним у вбивстві міліціонера та засудили на 14 років позбавлення волі, приходили до суду підтримати кілька десятків односельців та активісти ВО «Свобода». Казали, що Віталій — герой, який поклав край свавіллю майора міліції Миколи Симоненка тоді, як законним шляхом зробити це було неможливо.

Політична партія «Братство» оголосила народним повстанцем, «неогайдамакою» Ярослава Мазурка, звинувачуваного в розстрілі охоронців ТЦ «Караван». Після оголошення про самогубство Мазурка активісти партії намагались встановити на його честь на торгівельному центрі пам’ятну табличку.

А мітинг на підтримку батька та сина Павличенків, яких засудили за вбивство київського судді Сергія Зубкова, зібрав більше 3 тисяч чоловік. Вийшли на акцію переважно футбольні вболівальники, до яких належав і Дмитро Павличенко: незважаючи на представлені судом докази вбивства та відео із зізнанням, вони вважають обвинувачених невинними, а уліки — сфабрикованими.

Про підтримку Павличенків заявила навіть співачка Руслана.

«Мені стало прикро, що оцей суддівський безлад став нормою в Україні, несправедливість стала нормою в Україні, — каже вона, — завтра на місці родини Павличенків може опинитись будь-хто з нас».

«Насправді не так рідкісні випадки, коли люди не звертаються до суду через недовіру», — каже Андрій Биченко, голова соціологічної служби Центру Разумкова. Іноді вдаються до розправи без суду та слідства. Проте, на думку експерта, така ситуація, коли люди будуть покладатись виключно на самосуд, Україні в найближчі роки не загрожує. Соціологи пояснюють це різними соціальними факторами, які навіть не пов’язані з судовою системою.