• Чарівність Туреччини. Частина 1

  • Неділя, 13 червня 2010 року

Поїздка до Туреччини завжди приносить мені задоволення. Я кілька разів була в Стамбулі й на південному узбережжі в Ефесі й Кушадасах. На цей раз я вирішила відвідати Бодрум і Фетхіє.

Огляд Бодрума

Разом з другом ми прибули в Бодрум на поромі з грецького острова Кос. Бодрум - гарний жвавий туристичний центр. Над гаванню підноситься вражаючий замок Св. Петра, побудований лицарями Мальтійського ордену. Чудові яхти з усіх кінців світу стоять на якорі в гавані, а вздовж набережної розташовуються чартерні й екскурсійні судна.

Ми зупинилися в тихому пансіоні, розташованому на віддаленій вуличці, з курми, качками й півнем у дворі, а потім вирушили оглядати визначні пам'ятки. У стародавні часи Бодрум називався Галікарнас і був відомий завдяки гробниці царя Мавсола, одного з семи чудес античного світу. Мавзолей царя був давно зруйнований (його реконструкція знаходиться в Британському музеї), а мармурові брили пішли на будівництво замку лицарів Мальтійського ордену.

У саду біля замку поважно гуляють або просто сидять на деревах павичі та інші екзотичні птахи. Всередині замку розташовується єдиний у світі Музей підводної археології (гордість Туреччини), де експонуються реальні останки кораблів і вантажів періоду з 1400 року до н.е. і до епохи Візантійської імперії. Найдивовижніший серед експонатів - це корабель бронзового століття. Цей корабель віз вантажі, що були подарунками одних царів іншим. У ті часи, коли цей корабель вирушив у плавання, частина вантажу вже тоді була антикварними виробами, наприклад, хетські і єгипетські скарби, якими могли володіти тільки члени царської родини.

Різні башти замку також є доступними для відвідування туристами. Так, в англійській вежі експонуються збройові обладунки, амуніція та інші артефакти, зокрема і копія «Владики морів» - корабля, виготовленого в 1600 році за дорученням короля Карла I.

Місцеві визначні пам'ятки

Після огляду замку ми відправилися до східної гавані. На вулиці все нагадувало карнавал, з лазерними вогнями і какофонією гучної музики, що лунає з десятків дискотек і кафе-барів, розташованих вздовж берегової лінії. На узбережжі було не проштовхнутися; численні туристи й місцеві сімейства прогулювалися вздовж гавані і насолоджувалися видами пам'яток. Мене завжди вражала привітність і ввічливість турків. А от багато хто туристів вели себе зовсім протилежним чином.

Ми з другом поквапилися відійти в традиційну, більш спокійну частину міста, де облюбували зручний столик у прибережному ресторані.

Обід у Туреччині - це завжди насолода, навіть якщо мова йде про просту закусочну швидкого харчування. Їжа готується дуже ретельно і сервірується не менш майстерно, при цьому особлива увага приділяється спеціям і гарніру. Офіціанти обслуговують дуже елегантно, з великою увагою і галантністю. До відвідувачів вони ставляться доброзичливо, з чемністю і готовністю без зволікань відгукнутися на прохання. Крім того, ціни тут значно дешевші, ніж у країнах Європи. Ми скуштували знаменитий Іскандер-кебаб (м'ясо ягняти на лаваші, запечене зі спеціями з дикими травами, полите томатним соусом і коричневою олією).

Ранком наступного дня ми вирушили на мікроавтобусі у невелике рибальське селище, куди дісталися всього за півгодини. Пляжу Гумушлюк, розташованому в цьому селищі, наданий «Блакитний прапор», незважаючи на те, що пляж здебільшого кам'янистий (Як повідомляється на сайті www.blueflag.org.uk, «Блакитний прапор» присвоюється пляжам з високою якістю води, наявністю прекрасних зручностей для відпочиваючих, службою безпеки, прекрасною екологічною обстановкою і гарним обслуговуванням). Море тут нефритового кольору, неглибоке і спокійне.

У пляжному кафе, де ми поснідали, нам в подяку безкоштовно видали шезлонги і парасольки. Туреччина - консервативна мусульманська країна, тому дивно було бачити деяких туристок, які влаштувалися відпочивати топлес. Помітивши це, офіціанти ввічливо попросили їх прикритися.

Неподалік від пляжу знаходиться невелике село - стародавній Mіндос, відомий ще з 4 століття нашої ери. За легендою, після смерті Цезаря тут сховалися його вбивці Брут і Кассій. У стародавні часи мешканці Міндоса вживали як проносну суміш вина з морською водою, тому їх прозвали «питущих морську воду». Підвалини деяких древніх будинків все ще можна помітити на схилах пагорбів або в прибережних водах, але в такі місця можуть дістатися тільки дайвери.

Якщо ви вирушите сюди

Проживання: під час піку туристичного сезону в Бодрумі повно приїжджих, тому, як правило, місце в готелі треба бронювати заздалегідь. На вузьких вуличках на північ від західної гавані розташовані затишні сімейні пансіони.

Замок Св. Петра (Музей підводної археології): відкрито з 8:30 год до 17 год, за винятком однієї години опівдні, працює щодня, крім понеділка. Плата за вхід - 5,50 доларів.

Виставки «Скляні руїни» та принцеси Карії: відкриті з 10-11 год до 14-16 год з понеділка по п'ятницю. Плата за вхід 2,5 долара.

В. Рут Козак
Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...