ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Бухта Ласпі на південному березі Криму

Велика Епоха
Бухта Ласпі розташована приблизно на однаковій відстані між Севастополем і Ялтою. Її віддаленість від трас і населених пунктів визначає ряд переваг для відпочинку.

Восход над бухтой Ласпи. Фото: Алла Лавриненко/The Epoch Times Украина
Восход над бухтой Ласпи. Фото: Алла Лавриненко/The Epoch Times Украина

Схід сонця над бухтою Ласпі. Фото: Алла Лавриненко/The Epoch Times Україна

Вузькою стрічкою вздовж бухти Ласпі тягнеться урочище Батиліман, одне із самих сонячних і привабливих місць у Криму. Захищеність бухти мисом Сарич з одного боку і мисом Айя з іншого забезпечують м'який клімат і умови для зростання рідкісних видів рослин. Влітку повітря напоєне ароматом ялівцю. Вигадливо вигнуті стволи цього релікта налічують не одну сотню років.

Також більше інших місць ласпінські схили облюбувала «безсоромниця», або суничник дрібноплідний, занесений до Червоної книги. Його гладкі стволи нагадують смагляву шовковисту шкіру на міцних м'язах. Кора червоно-коричневого кольору висихає і знімається немов одяг, оголюючи тіло дерева. Восени з'являються червонуваті ягоди, якими люблять ласувати птахи. Насіння ягід отруйне. Сосна Станкевича, фісташка туполиста, жасмин, кілька видів орхідей і безліч інших рідкісних рослин комфортно почувають себе на схилах Ласпі, захищених від негоди гірською грядою. Мисом Айя закінчується берег ПБК, а мис Сарич — найпівденніша точка узбережжя Криму. Бухта Ласпі, як чаша, наповнена смарагдовою кристально-чистотою водою і животворним квітковим еліксиром, приваблює цінителів усамітнення і мальовничих видів.

Уздовж бухти на схилах і галькових пляжах притулилися наметові містечка. Для любителів більш комфортного відпочинку надаються послуги від організованих наметових таборів з кухнею на багатті до пансіонатів з усіма зручностями. Сезон починається в травні і закінчується в кінці вересня, в залежності від погоди та умов проживання.

Урочище Батиліман, в перекладі «глибока затока», таїть у собі чимало загадок. Подорожуючи стежками, які то піднімаються до скелі Куш-Кая, то спускаються до бухти Білого каменю, можна побачити сліди вулканічної діяльності у вигляді кальцієвого розводдя і кристалічних друз на валунах, обвалених в море. То раптом вразять уяву довгі батоги каперса, що ростуть прямо з ущелини скелі, з плодами, схожими на маленькі довгасті кавунчики. В давнину плоди служили джерелом цукру, а в наш час бутони квітів використовуються в якості пряних солінь у кулінарії. У жаркий день білі витончені квітки рослини зморщуються, а до вечора розпускаються і наповнюють бузкові сутінки вишуканим ароматом. А якщо вночі залишитися на березі, то можна побачити, як піднімається рожевий місяць і Чумацький шлях коромислом падає в море. І любителі нічного купання вже не розрізняють межі між усипаним зірками небом і блискучим під руками морем, наповненим мільйонами блакитних вогників мешканців глибин.