• Золоті ворота — архітектурна пам'ятка стародавнього Києва

  • Оксана Богомаз | Велика Епоха
    Неділя, 21 липня 2013 року

Уявімо на хвильку Київ XI століття, в епоху розквіту держави під назвою Київська Русь. Військові дружини, іноземні купці та й просто численні подорожні, прямуючи до міста, проходили через величну браму, яка засліплювала своїм блиском і звалася Золоті ворота.

Золоті ворота в Києві в ясний день. Фото: architector.ua

Золоті ворота в Києві в ясний день.

Фото: architector.ua

Свою назву київські Золоті Ворота отримали від Золотих воріт у Константинополі. Це було таким собі викликом Візантійській імперії. Згадуючи Київ, німецький хроніст того часу Адам Бременський називав його суперником константинопольського скіпетра, впливовим і могутнім.

Слава про Київ поширювалась далеко за межами Давньої Русі. Так, епіскоп Саксонії Тітмар характеризує Київ як «велике місто, в якому понад 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість мешканців». Київ являв собою один з найбільших політичних та культурних центрів міжнародного значення.

Час князювання Ярослава, якого за піклування про розвиток освіти і культури на Русі прозвали Мудрим (1018-1054 рр.), був періодом піднесення Київської держави та її столиці — Києва. За правління князя і було збудовано фортифікаційний шедевр того часу — Золоті ворота.

Зростання Києва відбувалось такими швидкими темпами, що постало питання про значне розширення центральної частини міста. Початок нового широкого будівництва «Повість временних літ», складена ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором літописцем, пов'язує з нападом печенігів на Київ у 1036 р.

Коли князь Ярослав перебував у Новгороді, печеніги напали на Русь і обложили Київ. Ярослав, швидко зібравши військо, прорвався в місто. Печеніги пішли приступом на південні околиці, де й сталася вирішальна битва, яка закінчилася остаточною перемогою русичів.

Наступного року на ознаменування перемоги Ярослав заклав на місці битви нове місто, яке дістало назву «Города Ярослава»: «В лето 6545 заложи Ярослав город великий, у него же града суть Златая врата; заложи же и церковь святыя Софья, митрополью, и посемь церковь на Золотых воротах святыя Богородица благовещенье, посемь Георгия монастирь и святыя Ирины» — так писав літописець.

Нова лінія міських укріплень, збудованих при Ярославі, мала кілька воріт. Найголовнішими з них були Золоті ворота, через які відбувались парадні в'їзди до міста. Золоті ворота являли собою досить складну споруду, що мала два яруси. Нижній ярус становила власне брама — дві кам'яні стіни з аркою, до яких з обох боків прилягав вал.

Цей ярус нагорі закінчувався площадкою з парапетом, як і звичайна оборонна башта, а над ним підносився другий ярус — Благовіщенська церква. Купол церкви був вкритий позолоченими мідними листами, а інтер’єр оздоблений розписом і мозаїкою.

Фортифікаційні споруди, побудовані Ярославом, відзначалися міцністю та грандіозністю. Конструктивну основу валу становили складені з деревних колод кліті, заповнені добре ущільненою землею і глиною. Ширина основи валу дорівнювала 18 метрів. А самі вали сягали заввишки до 14 метрів. І такою була оборонна стіна нового Києва, що тягнулася на кілька кілометрів.

Від Софійських воріт далі на захід укріплення йшли паралельно теперішній Великій Житомирський вулиці. Тут знаходились Західні ворота — споруджені в районі Львівської площі. Через деякий час вони взяли назву Львівських, бо від них починався шлях на Львів.

Звідти вали повертали на південний схід і проходили паралельно вулиці, яка зараз так і зветься: Ярославів Вал, і круто обривалися в районі колишнього русла річки Либідь. Саме тут і височіють на розі теперішньої Володимирської вулиці Золоті ворота, головний в'їзд до стародавнього Києва.

Золоті ворота продовжували виконувати свою парадну функцію і далі: так в 1648 році кияни вітали Богдана Хмельницького, який урочисто заїхав до міста через Золоті ворота. Але з плином часу будівля почала руйнуватись.

У 1982 році, до святкування 1500-річчя Києва, Золоті Ворота були повністю реконструйовані. А вже в 2007 році була закінчена остаточна реставрація, оновлення зовнішнього вигляду та заміна дерев'яного облицювання.

Експозиція музею, який тут зараз розташований, розповідає про історію та архітектуру Золотих воріт. Відвідувачі можуть подивитися на первісні стіни ХІ століття, піднятися сходами до церкви Благовіщення та оглянути зверху місто. Золоті ворота в Києві — одна з небагатьох споруд Київської Русі, що дійшли до наших часів і включена до Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...