• Життя і традиції на Шрі-Ланці

  • Карина Сафедінова | Велика Епоха
    П'ятниця, 14 грудня 2012 року

Шрі-Ланку часто уявляють як «пляжний» острів, де багато слонів, мавп і фруктів. Але мало хто знає, що ця країна є колискою буддизму і зберігає головну реліквію буддистів — Зуб Будди. Це острів контрастів з непростою історією та віковими традиціями... Отже, тут можна просто добре відпочити на пляжі, а можна спробувати зрозуміти загадкову душу країни і її жителів, що неможливо без знання історичних, культурних і релігійних витоків.

З історії Цейлону

Приблизно в 500 році до нашої ери на острів переселилися сингали з Північної Індії, потіснивши корінних жителів — веддів. А через 300 років після цього на острів почали вторгатися таміли з Південної Індії. Відтоді почалася довга історія ворожнечі між сингалами і тамілами, яка не згасла до наших днів.

Заклопотані міжнаціональними війнами, остров'яни не змогли протистояти європейській колонізації. Спочатку їх підкорили португальці, що дали острову назву Цейлон, потім голландці і, нарешті, британці, які правили близько двохсот років. У 1948 році Цейлон все ж отримав свободу мирним шляхом і ввійшов в якості домініону до складу Британської Співдружності. А через 24 роки країна перестала бути домініоном і отримала назву Шрі-Ланка.

Колонізатори сильно вплинули на розвиток життя остров'ян, тут можна побачити природне змішання різних культур і архітектурних стилів різних часів і народів, різних релігій. Хмарочоси, клуби і готелі сусідять зі стародавніми колоніальними особняками, індуїстські храми стоять поруч з буддійськими, а християнські церкви — поруч з мусульманськими мечетями.

Сингало-тамільський конфлікт

Коли країна стала незалежною, сингали отримали права і свободу, але у тамілів і раніше не було громадянства, прав, вони працювали у важких умовах на плантаціях і стали найбільш злиденною нацією. Відчуваючи себе пригнобленими, вони почали повставати, ворожнеча між остров'янами спалахнула з новою силою.

Щоб створити незалежну тамільську державу було організоване терористичне угруповання «Тигри звільнення Таміл Ілама», яке вело партизанську боротьбу проти уряду Шрі-Ланки. Початкові визвольні цілі перетворилися просто в бандитизм. А в 1983 році почалася громадянська війна, одна з найкривавіших воєн 2000-х років, в якій жодна із сторін не могла здобути перемогу. Люди втомилися від жорстокості, крові і хотіли миру. Нарешті, в 2001 році уряд і загони «Тигрів звільнення Таміл Ілама» підписали угоду про припинення вогню, що діє і понині.

Жителі острова

Зараз населення країни — приблизно 20 мільйонів чоловік, більшість жителів сингали (бл. 75%). Релігія їхня — буддизм, який і заклав основу способу життя і державного управління. На півночі і сході острова живуть таміли, які сповідують індуїзм, вони становлять приблизно 16% жителів, частина з них — нащадки перших завойовників, а решту завезли британці для робіт на чайних плантаціях. Також на острові живуть ведди, маври, бюргери і малайці.

Жителі острова досить добродушні, усміхнені, прості і дуже повільні. Але все ж війна призвела до зубожіння країни, тому можна зустріти людей, що прагнуть схитрувати, щоб вигадати кілька десятків рупій або надати будь-яку, навіть не потрібну допомогу, заради чайових, багато нав'язливих гідів і торговців (читайте статтю «Відпочинок у Шрі-Ланці: що купити і як не стати жертвою обману»).

Традиційно жителі вітають один одного складанням рук в молитовний жест і легким поклоном. Прийнято вітатися і рукостисканням, причому як з чоловіками, так і з жінками. Але ні в якому разі не вітайтеся і не торкайтеся до ланкійців лівою рукою, вона вважається нечистою, тому призначена для гігієнічних потреб. Крім того, нею не можна брати їжу, щось подавати, а краще взагалі не користуватися лівою рукою. Ще тут неприйнятно показувати на когось пальцем.

Релігія

На Шрі-Ланці є індуїсти, католики, мусульмани, але переважна релігія — буддизм, його сповідують сингали, що становлять більшість населення. Ланкійці вважають, що Будда за життя тричі відвідував острів, зараз країна друга, після Індії, батьківщина Первісного буддизму.

Храми і священні реліквії притягують на острів паломників, людей, які намагаються знайти відповіді на вічні питання про своє призначення і сенс життя, що йдуть шляхом духовної практики, шукають Істину або просто цікавляться східною філософією.

Одне зі священних місць паломництва — монастир Келанія раджа маха Віхара, в якому проповідував Будда, сидячи на дорогоцінному троні. У монастирі Кірі Віхара міститься меч, яким принц зрізав своє волосся, і золоте сидіння. А в Анурадхапурі росте саджанець дерева Бодхі, під яким Будда досяг просвітління. Шануються й інші місця, де Будда медитував або де зберігаються священні реліквії.

Релігійної ворожнечі тут немає, віра передається у спадок, і немає спроб звернути інших у свою релігію. Тут у майстерні мусульманин виготовляє буддистських та індуїстських божеств, а християнський пастор дружить з індуїстським і мусульманським священнослужителями.

Ланкійці дуже привітно ставляться до туристів, але все ж, щоб не образити їхні релігійні почуття, не фотографуйтеся, стоячи спиною до статуй Будди. Не можна фотографувати без дозволу ченців, храми і місцевих жителів. У храм заходять в одязі, що прикриває коліна і плечі, обов'язково знімають головний убір і взуття. Це символізує, що, залишаючись босими, всі люди рівні між собою і перед Богом, незалежно від їхнього добробуту або положення в суспільстві.

Традиції і свята Шрі-Ланки

Сингали дуже бережуть свої традиції, дотримують вікові ритуали і церемонії. А ритуалами супроводжується майже все на Шрі-Ланці: домашні справи, переїзд, перший день занять у школі, закладання нового будинку, посівання рису, збирання врожаю та всі інші події особистого та суспільного життя.

А свят тут налічується не менше 166 в році, більшість їз них релігійні, і прийшли з глибокого минулого. Наприклад, Перахери — урочисті ходи, щорічно проводяться в м. Канді і прославляють божеств сингальського пантеону. Або буддійське свято Пойя, що відзначається кожен день повного місяця, призначений для медитацій.

Особливо в сингальському буддизмі поважають священні реліквії, що захищають країну від злих сил. Так одне з найбільш шанованих свят — Есала Перахера, десятиденна хода, що прославляє священні мощі Зуба Будди, головної реліквії буддизму. Справа в тому, що після кремації Будди його фізичні останки розділили на вісім частин, замурували в ступах і розподілили між сусідніми буддійськими державами. Раніше Зуб зберігався в Індії, але індуси не поважали його і навіть випробовували на міцність — клали реліквію на ковадло і били молотом, та так і не змогли пошкодити. Пізніше вороги вбили правителя, у якого зберігався Зуб, а його дочка, разом з чоловіком, привезла реліквію в безпечне місце, на острів Цейлон.

Зараз святиня зберігається в місті Канді в храмі Зуба Будди, кожен день відкритий для вірян, які несуть свої дари — сік і квіти лотоса, рис, солодощі. Міститься Зуб у «Великому карандуві», що складається з семи ковчегів, вкладених один в іншій. Найбільший зовнішній ковчег позолочений, решта інкрустовані золотом і дорогоцінними каменями, а в самому маленькому лежить реліквія. Але сам Зуб бачили дуже небагато людей, у рідкісних випадках його показують, укладаючи в спеціальну золоту петлю, що виходить із центру золотого лотоса. Адже за однією з легенд Зуб був знайдений в Індії якраз на квітці лотоса.

Отже, сама хода на честь Зуба Будди проходить в нічний час, що надає йому ще більше таємничості і яскравості. Учасники — танцюристи, музиканти, прапороносці, акробати показують глядачам своє мистецтво. Найбільш і значущою є заключна ніч, коли Зуб виносять з храму. Хода, проходить навколо міста в супроводі сотень наряджених слонів, за якими йдуть учасники процесії. Свято залишає враження найбільш незабутнього і неймовірного спектаклю.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...