Шенгенська віза - декілька порад щодо оформлення

Шенгенська угода вперше була підписана 14 червня 1985 року в невеликому люксембурзькому містечку Шенген на кордоні між Німеччиною і Францією. Звідси й отримала таку назву.

Відповідно до угоди, всі країни, що підписали її, поступово відміняли контроль на спільних кордонах, а також отримували право безвізового переміщення.

Першими країнами, що підписали договір, стали Бельгія, Німеччина, Іспанія, Люксембург, Нідерланди, Португалія і Франція. У 2006 році до Шенгенської зони приєдналися Австрія, Греція, Данія, Ісландія, Італія, Норвегія, Швеція і Фінляндія. Всі країни, за винятком Норвегії та Ісландії є членами Європейського Союзу, а два члени ЄС, Ірландія і Великобританія, не входять у Шенгенську зону.

21 грудня 2007 року до Шенгенської зони приєдналися ще 9 держав: Угорщина, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія та Естонія. Також очікується, що протягом подальших трьох років до угоди приєднається ще й Швейцарія.

Отримавши Шенгенську візу, можна безперешкодно відвідати будь-яку країну Шенгена. Проте, щоб оформлення Шенгенської візи пройшло безболісно, треба знати декілька простих правил:

  1. Необхідно дотримувати правило першого в'їзду - можна перетинати кордон тільки тієї країни, в посольстві якої була отримана Шенгенська віза. Порушення цього правила викличе депортацію, а також заборону на відвідини країн Шенгенської зони. Винятком може стати тільки транзитне пересування.
  2. Якщо ви плануєте відвідати відразу декілька країн Шенгенської зони, то візу необхідно оформляти в посольстві країни, в якій ви збираєтеся провести більше всього часу. В цьому випадку також діє правило першого в'їзду.
  3. Шенгенська віза може бути одноразовою і багаторазовою.
  4. Перелік документів на оформлення візи у всіх посольствах практично однаковий, проте є великі відмінності в термінах подачі документів, видачі віз, а також у списках і вимогах документів, що подаються.
  5. На територіях всіх країн Шенгенської зони ведеться загальна база по особах, що здійснювали які-небудь правопорушення. Тому, якщо у вас були якісь проблеми із законом в одній із країн Шенгенської угоди, то, швидше за все, вам відмовлять у в'їзді і в решті країн-учасниць.
  6. Невиїзд з країни Шенгенської угоди є дуже серйозним правопорушенням, яке також спричиняє за собою депортацію і заборону відвідин всіх країн-учасниць.
  7. Національна Шенгенська віза країни дає право на в'їзд і перебування тільки в одній країні, а відвідини інших країн є незаконними і спричиняють за собою депортацію і заборону на відвідини всіх країн Шенгенської угоди.
  8. Національна Шенгенська віза видається у випадку, якщо в анкеті ви вказуєте, що збираєтеся відвідати тільки цю країну.

Оформлення Шенгенської візи може здаватися дуже складним, проте якщо слідувати всім вищеперерахованим правилам і підготувати всі необхідні документи, то завдання вже не здається таким нездійсненним.

Отримання візи в країни-учасниці Шенгенської угоди вимагає таких документів:

  1. Закордонний паспорт, з терміном дії не менше трьох місяців з моменту повернення до України (у деяких країнах не менше 4-6 місяців).
  2. Копія всіх заповнених сторінок внутрішнього паспорта.
  3. Довідка з місця роботи на фірмовому бланку, з вказівкою посади, середньомісячного окладу, стажу роботи, а також терміну відрядження або відпустки.
  4. Заповнені анкети.
  5. Запрошення приймаючої сторони або документ, підтверджуючий броню в готелі на весь період, включаючи інші країни, які ви маєте намір відвідати за цю поїздку.
  6. Одна або декілька кольорових фотографій (80% фотографії повинне займати обличчя, вуха і лоб мають бути відкриті).
  7. Броня квитка із закритими датами або копія квитка.
  8. Доказ платоспроможності - довідка з банку - виписка з рахунку не більше ніж 3-х місячної давності на певну суму в день на людину, або інформація про кількість грошей на картці.
  9. Опис туристичного маршруту (не для всіх країн).
  10. У разі бізнес-поїздки - додаткова інформація про фірму.
  11. Максимальний термін оформлення візи - 21 день

Щоб отримання візи відбулося напевно, у вас можуть зажадати надати нотаріально завірені документи з перекладом, або ж підтвердження бронювання готелю, прислане факсом. Також у деяких посольствах можуть попросити надати не броню квитків, а оригінали. У разі відмови, вони надають авіакомпанії спеціальні документи для повернення грошей. Також для підтвердження платоспроможності можуть зажадати довідки про наявність квартири, машини або іншого майна.