• Чи можна покласти край кривавому туризму

  • Велика Епоха | Велика Епоха
    П'ятниця, 23 вересня 2016 року

У 2006 році розташована у Вашингтоні Коаліція з розслідування переслідувань щодо Фалуньгун у Китаї попросила мене [Девіда Кілгура] і канадського адвоката Девіда Мейтаса розслідувати постійні скарги про насильницьке видаляння органів у послідовників Фалуньгун. Пізніше, у 2009 році, ми випустили дві доповіді та книгу «Кривавий урожай». До нашого жаху, ми прийшли до висновку, що джерелом органів для 41 500 трансплантацій, які були проведені в Китаї в 2000—2005 роках, могли бути тільки послідовники Фалуньгун.

Наш головний висновок: «Їх життєво важливі органи, включаючи нирки, печінку, рогівку очей і серце, були насильно вирізані для продажу за високими цінами іноземним громадянам, яким зазвичай доводиться довго чекати, поки хтось добровільно пожертвує необхідний орган у його країні».

Ці докази дозволяють зробити висновок про те, що це новий злочин проти людяності, який відбувається на державному рівні.

Ось два з безлічі доказів, які привели нас до висновку про те, що на державному рівні відбуваються злочини проти людяності:

• Адвокати зробили безліч дзвінків до лікарень, слідчих ізоляторів та інших об'єктів по всьому Китаю, представляючись родичами пацієнтів, яким потрібна трансплантація, і запитуючи, чи є у них для продажу органи послідовників Фалуньгун. Отримані дані ми записали на плівку, а коли зробили переклад, то виявилося, що деякі з госпіталів спеціалізувалися на пересадці саме таких органів.

• Ми взяли інтерв'ю у колишньої дружини хірурга з округу Суцзятун міста Шеньян провінції Ляонін. Хірург розповів своїй дружині, що протягом 2001—2003 років він особисто видалив рогівку очей у понад 2000 послідовників Фалуньгун, що перебувають у трудовому таборі. Він уточнив, що ніхто з них не вижив, тому що інші хірурги видалили інші життєво важливі органи, а потім піддали кремації їх тіла.

Багатьох послідовників Фалуньгун, які насильно ставали донорами «органів», брали з трудових таборів.

Ми відвідали близько десяти країн, щоб взяти інтерв'ю у послідовників Фалуньгун, яким вдалося втекти з подібних таборів і з країни. Вони розповіли, що їх відправляли на об'єкти з нелюдськими умовами утримання, тримали в переповнених камерах, катували і давали дуже мало їжі. Поліційного протоколу було досить, щоб без суду і слідства помістити в такий табір на строк до трьох років. Вони працювали в жахливих умовах — по 16 годин на день виготовляли товари, які поставлялися західним компаніям.

Книга Етана Гутмана «Бійня» (The Slaughter), видана в 2014 році, розповідає про переслідування послідовників Фалуньгун, тибетців, уйгурів і християнських громад, і фокусується, в основному, на злісному переслідуванні Фалуньгун — групи людей, на яких з 1999 року спрямовано найбільш злісне переслідування компартії.

Гутман пише, що в період 2000—2008 років примусовими донорами стали 65 тис. послідовників Фалуньгун, від 2 до 4 тис. уйгурів, тибетців і християн. Жоден «донор» не вижив, тому що всі їхні життєво важливі органи були вирізані для продажу за високими цінами заможним китайцям та іноземцям.

У червні 2016 року правозахисники випустили оновлений варіант спільного розслідування. У новій редакції вони дають висновок, що в Китаї робиться щонайменше 60 тис. трансплантацій органів, в той час як офіційний Пекін заявляє про 10 тис.

Ми готові надати безліч доказів про поставлену на потік мережу трансплантації органів, що керується і фінансується державою, а також про причетність до цього як військових, так і цивільних систем охорони здоров'я. Деякі з наших висновків включають таке:

• Джерелом більшості з величезної кількості органів для трансплантацій є вбиті невинні люди: уйгури, тибетці, послідовники домашніх християнських церков і, в першу чергу, послідовники Фалуньгун.

• Насильницьке вилучення органів — це злочин, в якому замішані всі: Комуністична партія, державні установи, система охорони здоров'я, лікарні і трансплантологи.

• Уряди по всьому світу повинні провести незалежне розслідування зловживань у сфері трансплантації органів у Китаї.

• Світова спільнота трансплантологів має контактувати і співпрацювати зі своїми китайськими колегами тільки за умови, що вони дотримуються встановлених норм і правил.

• Жодна країна не повинна дозволяти своїм громадянам їздити в Китай за органами, поки китайська влада не дозволить провести повне розслідування випадків вилучення органів у в'язнів сумління, як у минулому, так і в даний час.

На сьогодні Ізраїль, Тайвань і Іспанія заборонили трансплантаційний туризм своїм громадянам.

Один з ключових реформаторів ізраїльських законів, а також член комітету з етичної трансплантології, доктор Якоб Лаві відмовився від запрошення на недавню конференцію в Гонконзі. «Я... єврейський хірург-трансплантолог... син того, хто пережив Голокост... Я не можу мовчати перед обличчям нового злочину проти людяності», — так доктор пояснив виданню The New York Times свій бойкот заходу.

Професор з Університету Сіднейської медичної школи Марія Фіатароне Сінгх зазначає: «Люди, які позбавлені своїх прав, ніколи не можуть бути використані в якості донорів органів, так як це... повністю нелюдяно... Ми повинні чинити так, як сказав Карл Сендберг: „Ідіть зі своїм власним серцем у шторм людських сердець і подивіться, чи є десь в цьому штормі серця, що кровоточать». Серця послідовників Фалуньгун, тибетців, уйгурів, а також домашніх християн дійсно кровоточать. Як лікарі ми зобов'язані нашої присягою запобігати шкоді (злу, зловживанням, злочинам, беззаконню, збиткам, біді?), і це містить у собі захист тих, хто може постраждати від інших. Як люди, ми повинні зробити хоча б таку маленьку справу».

Але, незважаючи на всі заяви та проведені реформи в Китаї, поки офіційний Пекін не проведе незалежне розслідування, будь-який «трансплантаційний туризм» повинен бути заборонений, так само як і будь-яка пов'язана з ним діяльність, наприклад, надання консультаційних послуг, фінансові угоди, спільні гранти на дослідження, навчання, випробовування на людях, а також будь-які публікації. Будь-яке закордонне співробітництво з китайськими лікарнями або хірургами, які були залучені (або зараз залучені) в неетичну практику вилучення органів, не повинно відбуватися. Навіть якщо вони не пов'язані з трансплантацією, такого співробітництва не повинно бути, поки все не буде розслідувано, а минулі та нинішні злочини не будуть визнані і покарані.

Девід Кілгур

Стаття спочатку опублікована англійською мовою на сайті TheEpochTimes.com.

Девід Кілгур, за професією юрист, протягом 27 років працював у Канадській палаті громад. Він займав посаду Державного секретаря у справах Африки, Латинської Америки, а також Азіатсько-Тихоокеанського регіону при прем'єр-міністрі Жані Кретьєні. Він є автором кількох книг і разом з Девідом Мейтасом став співавтором книги «Криваві жнива: вбивство послідовників Фалуньгун заради їхніх органів».

Думка, виражена в цій статті, є особистою думкою автора і не обов'язково відображає погляди видання «Велика Епоха».

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...