• Чотири пророкування щодо руху голодування в захист прав людини в Китаї

  • П'ятниця, 24 лютого 2006 року
Багато людей вважають 2003 рік роком зародження руху по захисту прав людини в Китаї, і відтоді рух за права людини там зростає. Тепер, через три роки, голодування протесту Гао Чжишена позначило зародження нової стадії у розвитку цього руху.

1. Рух по захисту прав переросте в рух за права людини

Коли уряд США почав публікувати офіційні документи, що стосуються стану з дотримання прав людини в Китаї, багато хто з осудом поставились до цього й навіть вважали, що США мали приховані мотиви й проявили антикитайські настрої. Після подій 4 червня1989 року на площі Тяньаньмень, люди думали, що права людини, демократія, свобода й управління за законом є лише політичними ідеалами, далекими від реальності їхнього життя. З іншого боку, економічний розвиток [1] відвернув увагу людей з політичних прав на економічні інтереси. Звичайно, це те, на що сподівалася китайська комуністична партія і вона ретельно пропагувала свою позицію.

Багато людей не розуміють того, що питання про права людини не є питанням прав якоїсь конкретної людини. Скоріше вони [права людини] є основою для підтримання соціальної справедливості, як це викладено в першому реченні "Unіversal Declaratіon of Human Rіghts" ("Всесвітня декларація прав людини"), опублікованої в 1948 році: "Права людини - основа свободи, справедливості й загального миру".

Існують чотири речі, які обмежують сучасні уряди в здійсненні злочинів, а сааме: мораль, закон, суспільна думка й вибори. Це відповідно відбито в статтях 18, 7, 19 і 21 "Всесвітньої декларації прав людини". Інакше кажучи, якщо положення "Всесвітньої декларації прав людини" можуть бути гарантовані, урядам буде неможливо використати державну машину для вчинення зла.

Фактично, загальна маса людей приділяє мало уваги й недостатньо захищає цінність прав людини, що приводить до того, що КПК позбавляє китайський народ свободи віросповідання, свободи слова й друку, зборів, об'єднань і протесту. Особливо нехтування культом КПК свободи віросповідання привело до занепаду моралі, викликало соціальну роз'єднаність і допомогло уряду легко звільнити себе від відповідальності за різні злочини. Оскільки основна чеснота - моральність відчутно дегенерувала, злісна культура КПК знайшла собі шлях. Потім вона [КПК] прибрала до рук управління за законом, суспільну думка й вибори.

Потім, без перевірок і підведення підсумків, культ КПК стає дедалі більше злісним, домагаючись максимізації своїх інтересів і свідомо привласнюючи фабрики, землі, нафтові родовища, шахти й будинки, у яких люди сподівалися жити, змушуючи маси, зрештою, піднятися для протесту, виступати за свої основні, життєво необхідні права.

Довгострокова зневага дотриманням прав людини привела до неминучих наслідків: економічні права людей порушені; рух за права людини перейшов у рух на захист прав людини; і гострих зіткнень у деяких районах. Це підтверджує пункт 2 у Преамбулі "Всесвітньої декларації прав людини": "Беручи до уваги, що зневага й презирство до прав людини привели до варварських актів, які обурюють совість людства...", і пункту 3, "Беручи до уваги, що необхідно, щоб права людини охоронялися владою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена прибігати як до останнього засобу, до повстання проти тиранії й гноблення".

Все перевернулося, коли стан досяг своєї крайньої межі. Як тільки звичайні люди починають боротися за захист своїх прав, коли їх власні безпосередні права порушуються, вони, звичайно, пройдуть процес обмірковування, як це було в адвоката Гао Чжишена. Адвокат Гао писав на початку 2005 року: "Китай відрізняється від інших країн, де правління йде за законом; кожна невелика справа, зрештою, спричинить організаційні проблеми, що мають глибоке коріння".

Згодом активісти з прав людини виявляють, що їхні права порушені в результаті того, що комуністичний режим постав проти них утвореннями типу мафії. Насправді, цей уряд КПК робить злочини. Якщо немає можливості успішно застосовувати обмеження на використання урядової влади, права звичайних людей будуть весь час у небезпеці.

Однак, як тільки хтось буде прагнути до обмежень щодо урядової влади, або влади КПК, ця людина повинна сподіватися на "моральність, правління за законом, суспільну думку й вибори". Тому, відносно першої стадії голодування протесту руху на захист прав людини я пророкую наступне - Вона переросте в рух за права людини. Це моє перше пророкування.

2. Без руйнування КПК, рух в захист прав людини не буде успішним

Комуністична партія Китаю не поступиться жодній вимозі стосовно захисту прав людини.

Мартін Лютер Кінг якось сказав: "Несправедливість в одному місці - загроза справедливості всюди, де вона існує". Стосовно китайського режиму це можна інтерпретувати так – успіх встановлення справедливості всюди, - є основною загрозою китайському комуністичному режимові там, де б він не був.

Успіхи, досягнуті рухом по захисту прав людини, надихають інших людей активніше включатися у справу захисту своїх власних прав. Насправді, режим живе за рахунок прибутків народу. З часів Цзянь Цземіня, управління країною на основі корупції стало основоположною національною політикою. Відданість партійних чиновників була поміняна на "досягнення" їх хабарництва. Коли права людини будуть захищені, тоді основоположні сили, які об'єднують членів комуністичну партію, зникнуть. Таким чином, це угрупування, припинить своє існування.

Саме тому китайський режим змушений був придушувати місцеві вибори чиновників в селі Тайши. Режим боїться "ефекту віддзеркалювання" у разі успіху подібного захисту прав. У випадку з компанією "Shanwei Electric Power" використання танків і кулеметів було якраз тим, що було потрібно КПК. Режим не тільки зумів приборкати, компанію "Shanwei", а що важливіше, він зміцнив свій метод управління – як "режим, який покладається на насильство і терор для захоплення і підтримки влади" (з "Дев'яти коментарів про комуністичну партію", коментар №1).

Отже, люди, які присвятили себе справі захисту прав людини, мають рацію, і комуністична партія Китаю вступила у фазу, коли обидві сторони відмовляються зрушитися з місця. Проте, крок за кроком, процес розвалу КПК закінчиться її остаточним розгромом.

Ми не можемо розраховувати на те, що КПК вирішить згадані проблеми. КПК створила їх і перешкоджає їх вирішенню. Якщо КПК не відступить, рух на захист прав людини не досягне успіху. Це мій другий прогноз.

3. КПК вдасться до реакційних методів, близьких до організованої злочинності

У відповідь на дії руху із захисту прав, КПК удасться до реакційних бандитських засобів, як це було у минулому. Це мій третій прогноз.

Так само я писав в моїй торішній статті: "Сьогодні, коли "Дев'ять коментарів" розповсюджуються все ширше, КПК доводиться вдаватися до жорстокості".

У КПК немає способу прямо відповісти на голодовки протесту за права людини. Вона до того ж не може обіцяти задовольнити вимоги захисників прав людини, і не може просто заарештувати тих людей, які мирно протестують удома, і про це знає весь світ. Тому вона може тільки удатися до методів стеження, домашнього арешту, образам і навіть вбивству. Тому, щоб бути упевненими в безпеці тих, хто бере участь в голодовці протесту за права людини, ЗМІ слід приділити особливу увагу кожному учасникові. Навіть після закінчення голодовки протесту ми повинні продовжувати приділяти велику увагу їх безпеці.

4. Голодовка протесту сприятиме руху виходу з лав КПК

Найбільша відмінність між теперішнім і попередніми рухами в захист прав людини полягає в тому, що теперішній рух – не просто звернення до КПК, а протест проти КПК. Насправді, переважна більшість попередніх рухів в захист прав людини в Китаї бажали, щоб уряд надав їм справедливість і сподівалися через адміністративний або законодавчий підхід добитися своїх прав і дотримання інтересів. Тоді як на цей раз рух в захист прав людини, ініційований адвокатом Гао, є наслідком того, що китайська правова система викрила себе як синдикат організованої злочинності, а також того, що режим удавано ігнорує це явище, навіть до такого ступеня, що сам себе перетворив на синдикат злочинності. Тому адвокат Гао говорить, що китайські громадяни знаходяться в умовах, коли вони нічим не захищені і не мають можливості забезпечити свою безпеку.

Тому участь в голодовці протесту ясно показує, що у учасників вже немає ніяких ілюзій з приводу КПК.

Люди беруть участь в голодовці протесту не просто, щоб здійснити протест, а щоб через свої страждання збудити громадян, щоб вони ясно визнали злу природу КПК. Основна мета полягає в тому, щоб досягти загибелі КПК через процес визнання її злобної природи. Все більше і більше людей усвідомлюють, що єдиний мирний спосіб руйнування КПК – це розповсюдження "Дев'яти коментарів", сприяння виходу з КПК і мирного руйнування КПК".

"Вище мистецтво полягає в тому, щоб підкорити ворога без боротьби" [2]

Як сказав адвокат Гао: "Тому найтерміновіше, що потрібно зробити – позбавитися від ілюзій. Починайте з людей, що знаходяться поряд з вами, використовуйте всі засоби для підтримки людей, що знаходяться поряд з вами, щоб вони виходили з цього угрупування вбивць, щоб вони більше не діяли як посібники вбивць, щоб вони більше не були знаряддям вбивць! Мирно закінчується існування угрупування вбивць – виходьте з КПК! Повністю позбавляйтеся від згубного нещастя китайського народу!"

Нам потрібно постійно нагадувати собі і говорити нашим громадянам: "КПК – корінь всього зла. Поки існує культ цього зла, наша нація йтиме шляхом загибелі, і наші права людини і інші права знаходитимуться в небезпеці. Треба ще більш розширити рух в захист прав, хай ще більше людей прокинеться і візьме участь в цьому русі. Ще важливішим є розвивиток руху углиб, поширення "Дев'яти коментарів", сприяння виходу з КПК і її організацій, допомога китайському народу в звільненні себе від злого комуністичного культу і початку нового життя.

Якщо рух із захисту прав людини можна буде ефективно поєднати з "Дев'ятьма коментарями" і виходом з КПК, характер руху зміниться з протесту слабких проти сильних, у вирок добра злу.

Примітки:

[1] Під час економічного зростання Китаю мільйони людей по всій країні зайнялися бізнесом, намагаючись отримати величезний прибуток.

[2] З праці "Суньцзи Бінфа", написаному Суньцзи в кінці періоду "Весна – Осінь" (770-476 до н.е.). Він складається з 13 розділів, присвячених мистецтву ведення війни.

Чжан Тяньлян. Велика Епоха

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...