Тайна Перуанського метеорита

Вивчивши сліди метеорита, що впав 15 вересня біля села Каранкас у Перу, геолог Петер Шульц і його колеги дійшли висновку, що сучасні уявлення про поведінку метеоритів в атмосфері потребують виправлення, повідомляє Університет Брауна у своєму прес-релізі.

Відразу після падіння метеорита жителі Каранкаса почали масово скаржитися на нездужання, причини якого так і не були однозначно встановлені.

Об'єкт, що врізався в сухе русло річки в Перу, залишив після себе великий кратер діаметром 15 метрів. Викинутий у результаті падіння ґрунт був розкиданий по території, що покриває майже чотири футбольні поля.

Отримані дані, а також і виявлені на місці зіткнення зломи в лініях піщаних шарів, дозволили розрахувати швидкість метеорита. В момент зіткнення вона становила близько 24 тис. км/год. Це в 40-50 разів більше, ніж можна було б чекати.

Уважаючись спочатку металевим, метеорит пізніше все ж був визнаний кам'яним (хондритним). До цієї пори вважалося, що такі метеорити зазвичай розпадаються на шматки під час входу в атмосферу і не долітають до поверхні Землі цілими.

На думку Шульца, фрагменти Перуанського метеорита не розлетілися на всі боки через його високу швидкість. Навколо нього утворилася виникла ударна хвиля, внаслідок чого вони не змогли подолати створений нею бар'єр. Замість цього вони зсунулися таким чином, що метеорит набув більш обтічної форми. Це дало йому змогу менше втратити швидкість під час руху крізь атмосферу.

Теорія Шульца може серйозно похитнути загальноприйняту думку, згідно з якою всі невеликі кам'яні метеорити руйнуються високо над поверхнею Землі. Дані дослідження могли б мати велике значення і для розуміння марсіанської еволюції, адже численні дрібні кратери, спостережувані на поверхні Червоної планети, могли бути залишені метеоритами набагато меншого розміру, як уважалося раніше.

Результати дослідницької групи були представлені Шульцем 11 березня на 39-й конференції з вивчення Місяця й планет.



За матеріалами:
grani.ru
lenta.ru