• Таємниця мозку Ейнштейна

  • Субота, 13 травня 2006 року

Ейнштейн, яким захоплювалися ще за його життя, став сьогодні чимось на зразок універсального міфу: геніальний фізик і справжній філософ. Ми бачимо його із висунутим язиком та обвислим волоссям на футболках, кавових чашках або навіть ще гіршому. Його цитати – рідкісна мудрість, про яку більш слід говорити, – використовуються практично скрізь і вивчені майже, як труди Платона.

Іронія долі, але мозок цієї людини, якій, і оком не моргнувши, надали б місце 5 інших людей у Пантеоні (усипальня видатних людей у Парижі та Римі), був копітко розділений на 245 часток і ретельно зберігається у парафіні вже понад 50 років.

Після того, як спочатку його ревно оберігав патологоанатом Томас Харві у лікарні Прінстона, мозок Ейнштейна змогли, нарешті, дослідити декілька вчених. Перший цікавий факт із цього приводу був опублікований у науковому журналі Neuroscience Letters у 1996 р. Ця стаття виявилася протилежною всім тим, які бачили в Ейнштейнові прототип «великої голови»: його мозок фактично виявився на 200 грам легшим, ніж середньостатистичний.

Гіршим є те, що Ейнштейн також страждав від пороку лівої скроневої ділянки мозку. Дефект у метра сучасної фізики!

І це ще не все: дослідники зацікавилися, в усякому разі, лівою півкулею мозку Ейнштейна, його тім’яною зоною (центр мовлення, тілесного та просторового сприйняття), а також лобовою частиною (центр планування поведінки й уваги). Стаття, опублікована в 2004 р. Томасом Харві, розкрила факт того, що концентрація астроцит, захисних клітин нейронів (нервових клітин), які передають інформацію в мозку, у Ейнштейна є набагато вищою за середньостатистичну.

Так у цьому ключ розгадки генія Ейнштейна? Виявляється, ні. Всі експерти продовжують відзначати особливості, але ніхто не може пояснити, що ж зробило Ейнштейна видатною людиною. Чи то легкість мозку, дефект скроневої області чи підвищена кількість астроцит, усе це можна зустріти у кого завгодно, і це не робить з них геніїв.

Отже, секрет Ейнштейна, схоже, залишається нерозкритим. Ми можемо, принаймні, втішитися тим, що його не розкрила анатомія, і послухати те, що сам Ейнштейн говорить нам про красу таємниці:

«Найпрекрасніше у світі відчуття, це відчуття таємниці. [...] Я відчуваю найсильніше хвилювання перед таємницею життя. Це відчуття створює красу та істину, породжує мистецтво та науку».

Людовик Женін. Велика Епоха

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...