ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Необ'єктивні оцінки людей

Велика Епоха
Недоступне та жадане: коли ми хочемо пити, склянка з водою здається ближче, ніж коли ми не відчуваємо спраги. Фото з сайту Photos.com
Недоступне та жадане: коли ми хочемо пити, склянка з водою здається ближче, ніж коли ми не відчуваємо спраги. Фото з сайту Photos.com
Як показали останні дослідження, висновки людей не об'єктивні. Ми оцінюємо відстань до об'єктів, виходячи з нашого бажання чи небажання володіти ними. Час між подіями ми визначаємо  на основі на нашого відчуття зв'язку між ними та оцінюємо в залежності від того, коли вона трапилася.

Наскільки далеко знаходиться бажаний об'єкт?

Під час дослідження, надрукованого у номері журнала Psychological Science за
грудень (є на сайті www.pss.sagepub.com), доктор Емілі Балкетс з Нью-Йоркського університету та доктор Давид Дуннінг з Корнельського університету провели серію експериментів, досліджуючи зв'язок між бажанням певного об'єкту і тим, як ми оцінюємо  його близькість до нас.

У першому експерименті учасників попросили оцінити, наскільки далеко від них знаходиться пляшка з водою. Ті, хто скуштував спочатку солону їжу, відчували, що вода була ближче, ніж ті, кому дали можливість випити води заздалегідь.

Щоб показати, що ефект спостерігається не тільки тоді, коли людина отримує безпосередню фізіологічну користь, дослідники провели другий і третій експерименти.  У другому експерименті половині учасників дали шанс виграти 100 доларів, і вони відчували, що банкнота була до них ближче, ніж до інших учасників.

У третьому експерименті було запропоновано пройти гумористичний тест. Учасників, які закінчили його раніше, підвели до стенду. Той, хто отримав оцінку «+» за тестування, відчували, що стенд був ближче, ніж ті, хто отримав «-».

Дослідники продовжували знаходити відмінність у поведінці, що викликана необ'єктивними відчуттями. Вони розмістили подарункову карту Visa у вітальні й просили учасників кинути у неї гаманець, обіцяючи подарувати карту тому, чий гаманець виявиться ближче. Учасники, які змагалися за подарункову карту в 25 доларів, кидали свої гаманці значно ближче, ніж ті, хто змагався за подарункову карту без обіцяної винагороди.

В останньому експерименті дослідники повісили на стіні дві стрічки на відстані 2,3 метра одна від одної і поклали об'єкт на стіл під стрічками. Знаходячись на відстані 3,75м від столу, половина учасників бачила на столі коробку з шоколадом, тоді як друга половина бачила сумку, в якій, як їм сказали, помістили собачі фекалії. Потім учасникам запропонували підійти ближче або відійти далі від столу, щоб відстань, на якій вони будуть від столу, була такою ж, як відстань між двома стрічками. Хоча учасники повідомили про любов до шоколаду та відразу до фекалій, ті, хто думав, що там знаходилися екскременти, стали далі від столу(в середньому 2,5 м). Ті, хто бачив шоколад, стали ближче (приблизно 2.2м). Також дослідники виявили, що настрій учасників не впливає на їх сприйняття того, наскільки далеко були ці предмети.

Як швидко спливає час?

Дослідження, яке нещодавно провів доктор Давід Фаро з Лондонської бізнес-школи, припускає, що ми також не об’єктивно оцінюємо проміжок часу між двома пов'язаними подіями.

«Люди іноді відчувають ефект від вживання продуктів майже миттєво - за нереально короткий проміжок часу після споживання», - написав Фаро у своєму науковому звіті. «Ефект, що подібний до плацебо, пояснюється тим, що бажане приймається за дійсне або ж очікуванням дієвості продукту».

Дослідження складалося з двох експериментів, які показали, що люди
сприймають проміжок часу між двома подіями як більш короткий, якщо їм
сказали, що події пов'язані між собою.

Версія англійською мовою