• Наукові відкриття 20-го століття

  • Юрій Петюк | Велика Епоха
    Понеділок, 10 січня 2011 року
Ще на початку 20 століття люди не могли собі навіть уявити, що таке автомобіль, телевізор чи комп'ютер. Наукові відкриття у 20 столітті мали істотний вплив на все людство. У 20 столітті було зроблено більше наукових відкриттів, ніж за всі попередні століття. Знання людства стрімко ростуть, тому можна з упевненістю сказати, що якщо така тенденція збережеться, то в 21 столітті буде здійснено ще більше наукових відкриттів, що може докорінно змінити життя людини.

У 20 столітті відбувся суттєвий прорив переважно у двох галузях науки - фізиці та біології.

Наукові відкриття в галузі фізики

У цій сфері революція почалася на самому початку 20-го століття, коли Макс Планк вивів формулу розподілу енергії в спектрі абсолютно чорного тіла, з якої випливало, що енергія випромінюється не рівномірно, як припускали раніше, а частинами - квантами. На цій основі Альберт Ейнштейн у 1905 році розвинув квантову теорію фотоефекту. Далі Нільс Бор запропонував модель будови атома, де електрони обертаються по орбітах навколо ядра атома, наче планети навколо Сонця.

Але на цьому революція не закінчилася. Альберт Ейнштейн у 1916 році розробив загальну теорію відносності, що практично перевернуло уявлення всіх вчених того часу. Відповідно до цієї теорії, гравітація - це не процес взаємодії полів і тіл у просторі, а результат викривлення простору-часу. Ця теорія пояснила появу так званих чорних дір, а також викривлення світлових променів від зірок при їхньому проходженні поруч із Сонцем.

У 1932 р. Джеймс Чедвік довів існування нейтрона. Це наукове відкриття призвело до бомбардування Хіросіми і Нагасакі, до розвитку гонки озброєння і до холодної війни. Але в той же час це відкриття стало поштовхом до розвитку атомної енергетики, а також до використання радіоізотопів у різних наукових сферах. За відкриття нейтрона Джеймсу Чедвіку в 1935 р. було присуджено Нобелівську премію в галузі фізики.

16-го грудня 1947 Уолтер Браттейн, Джон Бардін і Вільям Шоклі відкрили властивості напівпровідника – керування великими струмами за допомогою малих. Так з'явився транзистор - прилад, що складався з пари p-n переходів. Принцип роботи транзистора послужив підґрунтям до розвитку багатьох сфер наукової діяльності та не тільки. Його винахід призвів до появи мікросхем і мікропроцесорів - основи для сучасних комп'ютерів та радіоелектронної апаратури і т.д.

 
Наукові відкриття в галузі біології

Революція в цій галузі пов'язана з відкриттям подвійної спіралі ДНК. Ще в 1869 ДНК відкрив швейцарський біолог Фрідріх Мішер. Але тоді він не припускав, що це носій генетичної інформації, що об'єднує всі живі істоти, починаючи від людини до земляного хробака.

У 20-му столітті англійський науковець Розалін Франклін, проводячи рентгенівський дифракційний аналіз молекул ДНК, дійшла висновку, що ДНК має форму подвійної спіралі, що нагадує гвинтові сходи. Розалін розповіла про результати свого аналізу дослідникам Кембриджського Університету Френсісу Кріку і Джеймсу Вотсону, які також вивчали структуру ДНК. І в 1953 р. вони запропонували тривимірну структуру молекули ДНК, за що й отримали Нобелівську премію. Але, незважаючи на це, Розалін і далі продовжувала вивчати властивості ДНК, відкриваючи все нові її якості. Наукові роботи Розалін згодом підштовхнули вчених до розробки нових медичних препаратів, появи генної інженерії, клонування тварин, органів людини і навіть до спроби клонування самої людини.

Важливу роль у розвитку біології відіграв відомий вчений Сідні Бреннер, який зробив відкриття в галузі генетичної регуляції розвитку органів. Він вивчав питання про обмежену тривалість життя клітини. Згодом було висловлено припущення про запрограмовану смерть клітини - апоптозу.
Бреннер спільно з Джоном Салстоном займався розшифруванням геному людини. Виконуючи дослідницьку роботу на земляному черв'яку - нематоди, Салстон визначив перший ген самогубства клітини.

Роберт Горвіц в 70-і роки, продовжуючи роботу в цьому напрямку, відкрив два гени клітинного самогубства. Пізніше він відкрив ген, який утримує клітину від самознищення. Він знайшов відповідні гени в інших тварин і людини. Ці наукові відкриття дозволяють продовжити роботи в сфері управління процесами старіння організмів і припустити можливість контролю розвитку багатьох смертельних захворювань. У 2002 р. Горвіц і Салстон отримали Нобелівську премію в сфері фізіології і медицини.

 
Людина - цар природи?

Наукові відкриття 20 століття стали безпосередньою продуктивною силою, що зумовила якісні зміни в житті людини. Безперечно, вони істотно змінили не тільки матеріальну сферу людини, але в той же час вплинули на духовний розвиток людини і навіть призвели до загального занепаду рівня моральності. Це проявляється у нестримному прагненні людини до матеріальних благ на шкоду морально-етичним принципам.

Такий бурхливий і безконтрольний розвиток науки і техніки у 20-му столітті криє в собі й велику небезпеку. Екологічна криза і створення зброї масового знищення, техногенні катастрофи і природні катаклізми ... причиною яких став науково-технічний прогрес. Що ми спостерігаємо в даний час? Вибух контейнера з радіоактивними відходами в 1957 р. під Челябінськом, аварія на хімічному заводі в Бхопалі (Індія) у 1984 р., аварія на Чорнобильській АЕС у 1986 р., величезний розлив нафти з танкера Вальді біля узбережжя Аляски у 1989 р., підпал 732 нафтових свердловин у Кувейті в 1991р., поширення вірусів СНІДу, атипової пневмонії, свинячого грипу, - і це далеко не повний перелік.

Ця ситуація вимагає розумного контролю розвитку досягнень науки. Але формальне стримування правовими, юридичними методами зараз не зможе попередити багато негативних явищ, здатних заподіяти неприємності людству в найближчому майбутньому. Людина змушена зробити крок назустріч природі, стати на один рівень з нею, змінити свою свідомість. Homo sapiens повинен усвідомити, що він не цар природи, а її частина.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...