Захоплююча розповідь, “1421-й: рік, коли Китай дослідив світ”, розповідає про армаду “Зоряна флотилія”, яка вважається найбільшою флотилією із дерев’яних суден серед будь-коли побудованих.
Як стверджується, ця карта 1763 р. була зроблена як копія з іншої карти, створеної в 1418 р. – у часи, коли видатний китайський мореплавець Чжен Хе здійснив кругосвітнє плавання з флотилією із 300 дерев’яних кораблів (фото: Frederіc J. Brown/AFP/Getty Іma
Зроблений на основі п’ятнадцятирічних досліджень відставного капітана підводного човна Британського Королівського військово-морського флоту, Гевіна Мензіса, фільм слідує за плаваннями Зоряної флотилії у пошуках доказів спірної теорії: того, що в серії подорожей між 1405 і 1432 рр. китайський адмірал Чжен Хе водив Зоряну флотилію у кругосвітнє плавання, у ході цього відкривши Америку за понад півстоліття раніше Христофора Колумба.
Історія Зоряної флотилії починається із третього імператора династії Мін, який наказав побудувати величезний флот для торгівлі і збору данини із “заморських варварів”.
За своєю величиною і використаною технологією Зоряна флотилія була вражаючою. Вона складалася із понад 300 суден, у тому числі, як мінімум, із п’яти гігантських скарбничних джонок*, що мали розміри 100 м у довжину та 50 м у ширину, перетворюючи кораблі Колумба просто на карликові.
Від величезних джонок не знайдено ніяких залишків, але археологи знайшли залишки менших кораблів, що демонструють прогресивність технології, що була використана. Водонепроникні перегородки розділяли корпус таким чином, що при затопленні однієї із секцій судно могло залишатися на плаву. Зовнішній корпус був тричі обшитий дошками для міцності, і служив опорою для дев’яти щогл.
Дивовижним є те, що суднобудівні заводи, на яких були побудовано багато із тих кораблів, і донині все ще можна спостерігати у серці китайського міста Нанкіна. Кермо довжиною 11 м, знайдене там у 1959 р., за словами археологів, має вік 600 років.
Історик зафіксував, що Зоряна флотилія при першому плаванні у Малайзію базувалася у Малацці. Впродовж сімох плавань у наступні роки вони торгували шовком і порцеляною в обмін на золото та прянощі у Цейлоні та індійській Калькутті, і коней в Ормузі, що в Перській затоці.
У шостому плаванні флотилія також відвідала і Сомалі. Китайські імператорські записи свідчать про те, що Чжен Хе повернувся назад в імператорський палац у Пекіні, подолавши відстань у понад 12 тис. км., і привіз, до подиву придворних чиновників, жирафа.
Але чи відкрила Зоряна флотилія Америку, поки що незрозуміло. Мензіс ґрунтує свою теорію на спостереженні, що перші європейські мандрівники вже мали карти, що вказували їм шлях.
“Колумб мав карту Карибського моря; Маґеллан мав карту світу... Хтось побував у Карибському морі у 1424 р., за 70 років до Колумба... Хтось дослідив світ до того, як це зробили європейці”, – міркує він.
Мензіс порівняв сучасні карти Карибського моря, Флориди та Патагонії зі старовинними картами Пірі Рейса та Кантіно, що були випущені до того, як європейці прийшли у ті місця. Їхня схожість переконливо свідчить про те, що до європейців в Америці вже побував хтось кваліфікований у картографії.
Однак, команда Зоряної флотилії могла бути не дуже відповідальною. Історики вказують на відсутність записів про те, щоб Зоряна флотилія колись ходила у плавання далі мису Доброї Надії**.
Навіть якщо Чжен Хе і не відкрив Америку, розповідь про Зоряну флотилію – це свіжий, незвичайний погляд на морські подорожі у часи китайської династії Мін.
* Джонка – вітрильне вантажне дерев’яне судно із дуже широкими та високо піднятими кормою та носовою частиною.
** Мис Доброї Надії – один із найпівденніших мисів Африки.
