• Десять надзвичайних явищ, які наука не може пояснити (частина 2)

  • Понеділок, 27 серпня 2012 року

В наші часи людство починає все більше вірити у всемогутність сучасної науки, вважаючи, що вона може пояснити все суще на планеті та у Всесвіті. І дійсно, багато явищ мають наукове пояснення, проте не всі явища можна пояснити на основі наукових знань сьогодення.

Так, наука ще не має чіткого уявлення щодо процесу творення Всесвіту. Не може наука пояснити і формування релігійних переконань. Існує багато проявів загадкових явищ у сфері надприродного, вивчити чи виміряти які на основі наукового методу неможливо.

Давайте розглянемо деякі з них і нагадаємо собі, що природа – це диво, яке зберігає ще багато таємниць.

5. Дежавю — вже бачене

Дежавю, що з французької означає «вже бачене», відчуття, ніби те, що людина переживає, з нею вже колись відбувалось. Ті, хто потрапляє в таку ситуацію, можуть мати дуже дивне відчуття, що бачили це раніше, хоча вони впевнені в тому, що таке з ними трапляється вперше. Вчені-нейрофізіологи намагаються пояснити це явище, вважаючи це аномаліями пам’яті або патологією головного мозку, або побічними ефектами від прийому медичних препаратів.

У 2008 році психолог Енн Клірі в результаті дослідження зробила припущення, що дежавю може бути пов’язане з функціонуванням пам’яті. Альтернативні пояснення пов’язують дежавю з надздібністю передбачення, спогадами минулих життів, ясновидінням, або виконанням життєвої місії. Якби не пояснювали це явище, дежавю є спільним для багатьох людей станом, а причина його прояву досі залишається загадкою.

6. Привиди

Згадки про примар зустрічаються ще в класичній літературі, зокрема про них писали такі автори, як Данте і Гомер. Люди стикались зі світом паранормального ще з давніх часів. В наші ж дні існують туристичні пам’ятки, пов’язані з привидами, такі, як будинок Уелі (Whaley) в Сан-Дієго, і спроби поспостерігати за примарами не є чимось незвичайним.

В той час, як в популярній культурі з’являється багато фільмів про привидів, офіційна наука не коментує такі явища. Тільки дослідження, близькі до виходу з наукової сфери, вивчають випадки появи привидів і намагаються перевірити, чи дійсні вони.

Якщо буде доведено, що примари дійсно існують, це може повністю змінити уявлення людей щодо того, чи існують окрім нашого фізичного світу інші виміри, а також щодо продовження життя душі після смерті тіла. Дослідники, які працюють над цією темою, сподіваються, що колись ця таємниця буде розкрита.

7. Таємничі зникнення

Розповсюдженими є випадки, коли люди загадково і безслідно зникають.

Наприклад, в 1937 році під час польоту зникли разом з літаком Lockheed пілот Амелія Ергарт і штурман Фредерік Нунан. Коли вони наближались до острову Хауленд в Тихому океані, катер берегової охорони США отримав повідомлення, що у літаку закінчується паливо. Спілкуватись далі було важко через перешкоди, і катер берегової охорони не міг визначити, де знаходився Lockheed.

Незабаром після того, як Ерхарт і Нунан послали повідомлення про те, що палива у них залишається на півгодини і вони не бачать землю, зв’язок перервався. Вони могли висадитись на воді, проте після кількох років пошуків ні льотчиків, ні їхнього літака не було знайдено.

Незважаючи на зусилля офіційних та неофіційних органів по розслідуванню таких випадків і залучення сучасних наукових методів, вчені не змогли дати відповіді на те, куди таємничим чином зникають люди.

8. Бермудський трикутник

Трикутник в Бермудській області Атлантичного океану, який знаходиться між Бермудськими островами, Майамі та Сан-Хуан, Пуерто-Ріко, є однією з найбільших сучасних таємниць нашої планети: кораблі та літаки в ньому зникають досі.

Багато людей ставали свідками надзвичайних явищ в Бермудському трикутнику: вони помічали, що час йде неправильно, навігаційні прилади працюють невірно, бачили кулі світла, що спускаються з неба, ставали свідками раптових змін погоди та бачили стіни туману, такі, які описував Френк Флінн в 1956 році. Він описав, що після того, як корабель увійшов в туман з «невідомої маси», двигун не міг працювати на повну потужність.

Брюс Джернон молодший потрапив у такий туман в 1970 році. Стихія охопила його літак і перетворилась на щось потойбічне. Протягом багатьох років вчені працювали над тим, щоб пояснити таємницю Бермудського трикутника, кажучи, що ніякої таємниці немає. Але ті, які самі пережили незвичні події і вижили, рішуче заявляють про те, що речі, які трапились в морі та на небі в Бермудському трикутнику, не можуть знайти логічного пояснення.

9. Снігова людина

Єті є однією з найбільш легендарних істот в дослідженнях криптозоології. Єті, або Снігова людина, як її називають в Тихоокеанському північно-західному регіоні Північної Америки, бачили також в районі Гімалаїв в Непалі, Тибеті, та в Австралії.

В 1951 році альпініст Ерік Шиптон сфотографував в Гімалаях гігантський слід снігової людини. Фото вразило світ і привернуло увагу громадськості до єті. У 1967 році Роджер Паттерсон і Роберт Гімліна відзняли на плівку істоту, яку вони називали сніговою людиною. Їхні всесвітньо відомі кадри проаналізували безліч разів, намагаючись перевірити справжність або довести підробку.

Антрополог Гровер Кранц вивчив кадри Патерсона та Гімліна і прийшов до висновку, що вони справжні, і відзнята загадкова двонога істота є дуже великою. Через відсутність серйозних фізичних доказів існування снігової людини, традиційна наука відкидає припущення щодо її існування. Тим не менш, очевидці з різних куточків світу продовжують повідомляти про те, що зустрічали єті.

10. Гуркіт

Безперервний низькочастотний гуркіт чують у багатьох місцях по всьому світу, особливо в США, Великобританії та Північній Європі. Звук, який можуть почути не всі люди, відомий як «Хам» (Hum). Таку ж назву носять і населені пункти, в яких він присутній, такі як Хам Таос в Нью-Мексико, Хам Кокомо в штаті Індіана, Хам Бристоль в Англії та Хам Ларгс в Канаді.

Ті, хто відчуває цей гуркіт, описує його як віддалений звук дизельного двигуна. Такий звук виснажує людей, які його чують, і погано впливає на їхній фізичний стан, не даючи їм спокійно жити.

Джерело незвичного гуркоту досліджували державні органи по всьому світу. У Сполучених Штатах такі дослідження почались ще в 1960 році. У 2003 році Департамент навколишнього середовища, продовольства та сільського господарства Великобританії опублікував доповідь з аналізом цих низькочастотних шумів та їх впливу на людей. Проте переконливої інформації про джерело незвичного гуркоту та його природу немає досі.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...