Місяць, можливо, стискається

Американські вчені виявили сліди стиснення Місяця і опублікували 19 серпня у науковому журналі «Сайєнс» гіпотезу про зменшення розмірів супутника Землі.

Американські вчені говорять про триваючу активність Місяця. Астрономи давно зафіксували на поверхні супутника дивні тріщини і скелясті височини до 10 м заввишки, розташовані на екваторі.
 
Нові знімки, зроблені місячним зондом Lunar Reconnaissance Orbiter, показали, що такі ж тріщини і височини є і в інших місцях супутника Землі. Цей факт дозволив зробити висновок вченим про глобальний, а не локальний характер стиснення поверхні Місяця. Учені впевнилися, що тріщини і скелясті височини на поверхні Місяця – не наслідок падіння метеорів, через те, що не спостерігаються в цих районах сліди їхнього падіння – кратери. Томас Уоттерс, учений з центру вивчення Землі і планет при Національному космічному музеї Вашингтона, пояснює наявність дивної поверхні ще тим, що активність Місяця ще триває.
 
Мільярд років тому (для планетного життя це невеликий термін) супутник Землі переживав своє народження, почався процес остигання його ядра і мантії, що супроводжувалося стисненням її форми. Показник стиснення – це і є тріщини і скелясті узвишшя на поверхні планети. Нові тріщини і піднесення, які виявили вчені, на їхню думку, говорять про продовження процесу стиснення Місяця. Величина такого стискання незначна – діаметр супутника Землі зменшився лише на 100 м за мільярд років.