Загадки трипільської культури

Про якнайдавнішу трипільську культуру написано тисячі статей і понад 80 книг. Відкрита більше ста років тому, вона далі викликає безліч питань, на велику частину яких так і не знайдені відповіді.

Перші знахідки трипільської культури були виявлені київським археологом Вікентієм Хвойком у 1893 році поблизу села Трипілля (звідси і назва культури). Пізніше схожі відкриття були зроблені на території Румунії й Молдови, де трипільська культура відома під назвою культура Кукутені. Спочатку учені припускали, що ця цивілізація була створена аріями або стародавніми слов'янами. Сьогодні вже з'явилася теорія про те, що трипільська культура не індоєвропейського походження, проте, її точні витоки невідомі до цього часу.

Трипільська культура датується 5 400 - 2 700 роками до н.е. Трипільці жили землеробством і скотарством, досягли великих успіхів у гончарній справі й ткацтві. Крім зернових і овочів, вони вирощували фруктові сади. Перші вишневі дерева в Україні були виведені саме трипільцями.

Трипільське гончарне мистецтво займало одне з перших місць в Європі того часу за якістю й розписами. Про це можна судити з археологічних знахідок: пролежавши в землі тисячі років, розписи, що прикрашають посуд, не втратили свого кольору, а оригінальні орнаменти можуть служити зразком наслідування для сучасних майстрів. Під час розкопок також було знайдено безліч статуеток, що зображають сидячу жінку, менше - зооморфних фігурок, а також глиняні крісла, моделі жител, прикраси.

Вікентій Хвойка вважав, що трипільці жили в землянках і куренях. Але сьогодні учені встановили, що вони будували зручні і практичні будинки з дерева й глини. Частина приміщень, що служила для житла, опалювалася печами і мала круглі вікна, частина використовувалася під комори. Внутрішні стіни були коричневого, червоного або білого кольору і прикрашалися геометричними орнаментами.

Значні трипільські поселення (деякі розміром від 150 до 450 гектарів), що датуються 4 тисячоліттям до н. е., які фактично можна назвати містами, є унікальним явищем тієї епохи. Поселень таких розмірів не було виявлено ні в Єгипті, ні в Месопотамії. Якнайдавніші міста Індії Мохенджо-даро й Хараппа виникли на 1000 років пізніше.

Ніхто не знає, якою мовою вони говорили. Існують гіпотези, що трипільці зробили крок до створення писемності. Деякі трипільські символи мають схожість із шумерським клинописом. Проте в 3 500 - 3 300 рр. до н.е. трипільська цивілізація занепала, і процес створення писемності був зупинений. Причини занепаду напевно не відомі, можливо, він був викликаний кліматичними змінами. Трипільці були вимушені переселитися в інше місце, втративши при цьому значну частину культурної спадщини.

Але трипільська культура не зникла безслідно. Усе більш популярною серед істориків стає думка, що частину її характерних рис знаходить віддзеркалення в манері будівництва будинків в Україні епохи середньовіччя, в орнаментах, використовуваних в українській вишивці, кераміці, при розписі будинків і пасхальних яєць.