• У Києві розкрили «Заповіт княгині Ольги» 946 року

  • Аліна Варфоломєєва | Велика Епоха
    Понеділок, 2 квітня 2012 року

2 квітня у Києві широкому загалу представили текст «Заповіту княгині Ольги», який був вирізаний на срібних пластинах «у 6454 році від створення світу» або у 946 році за григоріанським календарем.

Пророцтво про те, що буде з її родом та народом Ольга отримала на 40-й день молитви, стверджує власник реліквії. А запис «Заповіту» виконав чорноризець Григорій на трьох срібних пластинах болгарською глаголицею. «Глаголицю, напевне, можна вивести із найдавнішого алфавітного письма, яке зафіксоване в околицях Кам’яної могили…», — сказав на презентації «Заповіту княгині Ольги» історик-археолог, дослідник Трипільської доби Юрій Шилов.

Власник реліквії, Сергій Соколов, говорить, що належить до роду хранителів манускрипту. Він розповів, що реліквію зберігали у кам’яній скрині в спеціальному розчині на основі воску та прополісу. До людини, якій передавали пластини із заповітом, пред’являли певні вимоги. Вона мала знати на пам’ять текст, що був записаний на пластинах, історію свого роду та багато інших речей. «В древності таких людей називали відунами, волхвами, по-різному», — говорить Сергій Соколов.

Власник «Заповіту княгині Ольги» пояснює, що відкрити його для громадськості зараз спонукали небесні знамення. «У 2009 році первородний вінець став мироточити — він почав покриватись ароматною рідиною й почав виділяти запах. В книзі хранителів є такий запис: „На строк вінець вкаже мій, сльозою і диханням він час відмірить і рід великий відродиться знову“», — розказує Сергій Соколов.

Олесь Журавчак, директор фестивалю «Трипільське коло» порівняв «Заповіт» із «Велесовою книгою». Він вважає, що глобальні проблеми людства може вирішити якісний еволюційний стрибок у свідомості людей: «Цей час потрібен зараз для того, щоб людина усвідомила себе частиною природи».

Текст «Заповіту княгині Ольги», перекладений на українську та озвучений Ніною Матвієнко, можна було прослухати на презентації. Ось уривки з нього:  «Цей народ п’є велику скорботу і строк їй – тисяча років. І буде голод, війни, а гірше — мерзенність духу. І будуть, наче пси на розтерзанні терзати цей народ ті лживії князі у божевіллі своєму міняючи історію. Несуть загибель для народу і собі…» 

«Не слід опікуватися невір’ям народу. Зневага до твого роду сповістить, у кому є закон, а в кому вже немає його… » 

Виконати заповіт організатори збираються на світанку 7 квітня на родовій землі княгині Ольги у селі Петрівському.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...