• Стародавні атомні бомби: чи існували вони?

  • Четвер, 9 липня 2015 року

Через сім років після ядерного випробування біля міста Аламогордо у штаті Нью-Мексико, США, коли доктор Роберт Опенгеймер, батько атомної бомби, читав лекції в коледжі, студент запитав, чи проводились ядерні випробування раніше, до Аламогордо. «Так, у наш час», — відповів він.

Загадкова і незрозуміла на той час відповідь, насправді була натяком на стародавні індуїстські тексти, що описують апокаліптичну катастрофу, яка не пов'язана з вулканічними виверженнями та іншими відомими явищами. Опенгеймер, який жадібно вивчав санскрит, поза сумнівом, мав на увазі абзац в "Бхагавад-гіті", який описує глобальну катастрофу, спричинену "невідомою зброєю з променем заліза".

Хоча це може викликати сумніви у науковців, якщо говорити про існування атомної зброї до теперішнього циклу цивілізації, свідчення цього явища можна знайти в кожному куточку планети.

Скло пустелі

Ці докази походять не тільки з індуїстських віршів, але й із достатньо великих плавлених уламків скла, розкиданих посеред багатьох пустель світу. Кристали кремнію загадковим чином нагадують такі самі фрагменти, які знайдено після ядерного вибуху в Аламогордо на полігоні «Уайт Сендз».

У грудні 1932 року Патрік Клейтон, інспектор з єгипетського геологічного дослідницького товариства, проїжджав між дюнами Великого піщаного моря, поблизу плато Саад в Єгипті, коли почув хрускіт під колесами. Він побачив, що викликав такий звук великий шматок скла у піску.

Знахідка привернула увагу геологів по всьому світу і стала однією з найбільших сучасних наукових загадок. Що за явище було здатне підвищити температуру пустельного піску щонайменше до 1800°, перетворивши його на великі листи твердого жовто-зеленого скла?

При відвідуванні «Уайт Сендз» біля міста Аламогордо, Альбіон У. Харт, один з перших інженерів випускників Масачусетського технологічного інституту, відзначив, що шматки скла, отримані від ядерних випробувань, були ідентичні тим утворенням, що він спостерігав в африканських пустелях 50 років тому. Проте довжина утворень у пустелі потребує вибуху в 10 000 разів більш потужним за той, щоб був у Нью-Мексико.

Багато вчених намагалися пояснити дисперсію великих каменів зі скла в пустелях Лівії, Сахари, Moхаве та у багатьох інших регіонах світу як продукти зіткнень гігантських метеоритів. Однак через відсутність відповідних кратерів, теорія не витримує критики. Ані на супутникових знімках, ані при ультразвуковому скануванні не вдалося виявити будь-яких ознак таких зіткнень.

Крім того, брили скла, знайдені у Лівійській пустелі, мають 99 відсотків прозорості та чистоти, що не типово для складу метеоритів, в яких залізо та інші матеріали змішуються з кремнієм після удару.

Вчені запропонували ідею, що метеорити, які утворили скляні породи могли вибухнути на висоті декількох кілометрів над поверхнею Землі, подібно до Тунгуського метеориту.

Проте ця ідея не пояснює, як саме дві ділянки Лівійської пустелі, які знаходяться близько одна до одної, мали подібні зразки — ймовірність падіння двох метеоритів так близько дуже низька. Це також не пояснює відсутність води в тектонічних зразках. Хоча за деякими припущеннями, вони були покриті водою більш ніж 14 000 років.

Стародавня катастрофа у Мохенджо-Даро

Це місто, де у сучасній долині ріки Інда існувала розвинена культура, є великою загадкою. Тут руїни частково кристалізувалися разом зі своїми мешканцями. Крім того, загадкові письмові свідчення говорять про період у сім днів, протягом яких літаючі машини з назвою «вімана» врятували життя 30 000 жителів.

Після відкриття руїн Мохенджо-Даро у 1927 році на околиці міста було знайдено останки 44-х людей. Більшість із них лежали обличчям вниз, тримаючись за руки, так наче серйозна катастрофа раптово охопила місто. Крім того, деякі трупи мали ознаки потерпання від нез'ясовного випромінювання. Багато експертів вважають, що Мохенджо-Даро — це свідчення ядерної катастрофи за дві тисячі років до нашої ери.

Проте це місто не єдина стародавня ділянка, де могли бути ядерні вибухи. Десятки будинків зі стародавнього світу мають цеглини з оплавленого каменю, наче їх піддавали потужній термічній обробці. Вчені не можуть пояснити цих явищ:

Старовинні фортеці та башти в Шотландії, Ірландії та Англії. 
Місто Чатал-Хююк в Туреччині.
Алалія у північній Сирії.
Руїни семи міст поблизу Еквадору. 
Міста між рікою Ганг в Індії та на пагорбах Раджмахала. 
Область пустелі Мохаве у США. 

Всі згадані місця світу мають свідчення впливу дуже високої температури і яскраві описи страшних катаклізмів, що наводить на думку про існування стародавньої епохи, коли людина знала про ядерні технології — епохи, в якій ці технології повернулись проти людини. 


Читайте також: 
Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...