• Кліматична тривога

  • Середа, 16 листопада 2005 року

Не варто більше просто обговорювати кліматичні зміни. Настав час діяти, і якогомога скоріше. Людство робить все для власного знищення: живе тільки для споживання, проявляє зневагу до природних ресурсів і навколишнього середовища, у якій власне й живе.

26 жовтня в Палаці конгресів у Монреалі відбулася конференція по темі «Кліматична тривога». Серед учасників були видатні вчені Юбер Рівес і Девід Судзукі.

Ця конференція об'єднала 3400 активістів таких природоохоронних організацій, як Епітерр, Грінпіс і різних регіональних рад по охороні навколишнього середовища. Вона проходила напередодні Конференції ООН по кліматичних змінах, наміченої на період з 28 листопада по 9 грудня ц.р. у Монреалі.

Відомий астрофізик і популяризатор науки Юбер Рівес, після десяти років вивчення змін клімату, так і не зміг знайти загальної мови з аудиторією по оцінці феноменів, пов'язаних з парниковим ефектом і змінами клімату. Наукове співтовариство прийшло до однакового розуміння причин зміни клімату, але тепер необхідно продовжити роботи, щоб врахувати й інші зміни в погоді за останні 600 тисяч років в історії нашої планети.

Розглянувши історію нашої планети, Ю.Рівес відзначає п'ять великих катастроф, які відібрали життя майже 50% її біоорганізмів. Зокрема, останнє п'яте руйнування відбулося з вини метеорита, що впав на Землю. Це призвело до загибелі всіх динозаврів. На думку Ю.Рівеса, ми переживаємо 6-й руйнівний період, вперше за історію Землі він викликаний антропогенними факторами, тобто діяльністю людини, яка існує 150 тис. років.

Ю. Рівес порушує питання так: « Чи виживе людство? Чи продовжиться життя на Землі?» Він допускає, що кінець цього періоду масованого знищення розмаїтості життів приведе або до загибелі людини, або ж до найглибших змін у взаєминах людини й природи.

Девід Судзукі, відомий вчений і засновник Фонду свого ім'я стверджує, що прийшов час переглянути закони існування сучасного суспільства й запропонувати рішення по оздоровленню жалюгідного стану навколишнього середовища Землі. «Вже досить просто вивчати й досліджувати. Час - діяти», - закликає пан Судзукі. Він бачить корінь проблеми у величезному споживанні й самому способі життя населення індустріальних країн. «Сьогодні кожна людина повинна взяти на себе відповідальність за охорону середовища, контролювати кожну свою дію», - продовжує Д.Судзукі.

В цей же час лобі з великих вугле- і нафтовидобувних компаній бажало переконати публіку й представників урядів у технічній можливості зменшити кількість викиду вуглекислого газу в атмосферу без зміни структури промисловості й способу життя громадян. Були представлені чотири можливих шляхи: поховання вуглекислого газу в гірських порожнинах, звідки витягнуте вугілля; зберігання вуглекислого газу під водою; масові лісопосадки; збільшення водної рослинності, яке завдяки фотосинтезу, використовує вуглекислий газ і перетворює його в кисень.

В 2003 році було проведено дослідження й проведене випробування зберігання вуглекислого газу в підземних порожнинах і під водою. У цій роботі брали участь вчені країн-членів Міждержавної групи ООН по вивченню еволюції клімату.

Результати досліджень показують, що значна кількість вуглекислого газу може вже до 2100 року бути схована в порожнинах земної кори й під водою при помірних економічних витратах. Кількість газу вимірюється в цифрах від 22 до 2200 млрд. тонн. Тобто від 15 до 55% викидів вуглекислого газу в нинішньому сторіччі може бути вилучене з атмосфери завдяки цим технічним методам.

Вуглекислий газ важко піддається збору, це можливо тільки при його великій концентрації, наприклад, на теплостанціях або на підприємствах важкої промисловості. Його можна вбирати спеціальною технікою на виході з димарів, конденсувати й відправляти на зберігання в глибини Землі або в підводні сховища. На сьогоднішній день наслідки впливу газу на навколишнє середовище ще мало відомі й вимагають поглибленого вивчання. Що ж стосується зберігання газу в підземних розробках, є ризик його витоку в атмосферу, отруєння й загибелі навколишньої флори й фауни. При зберіганні концентрованого газу під водою, це може спричинити занадто сильне окислення середовища, що зробить підводне життя в цих місцях неможливим.

Вартість цих робіт сьогодні важко уявити, але у випадку схвалення технічного проекту міжнародним співтовариством, великі вугле- і нафтовидобувні компанії й промислові підприємства могли б піти на зменшення видобутку викопного палива й розвитку поновлюваної енергетики, розуміючи, що від цього залежить скорочення виробництва вуглекислого газу.

Як урок, пригадується історія з пестицидами на межі століть. Тоді говорили про зелену революцію, у зв'язку з тим, що вчені дозволили виробникам сільгосппродукції миттєво потроїти виробництво. Однак сьогодні проблеми забруднення середовища, погіршення здоров'я людини й екосистеми багато в чому викликані саме пестицидами.

Сьогодні, коли прийшла пора важливих рішень із проблем кліматичних змін, два провідні канадських вчених Д.Судзукі і Ю.Рівес закликають населення й тих, хто приймає політичні рішення, звернути особливу увагу на необхідність значного скорочення й на довгий строк виробництва газу з парниковим ефектом. Вони хочуть, щоб люди ясно усвідомили, що якщо намагатися не бачити існуючу реальність, то не вдасться перемогти погрозу кліматичних змін.

Ерік Сомюр. Велика Епоха
Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...