• Росія виявилася слабкішою за Індонезію

  • Четвер, 5 квітня 2007 року

Під час візиту до Росії китайського лідера Ху Цзинтао, російська міграційна служба, яку нацьковує китайська сторона, репатріювала в Китай практикуючу Фалуньгун Ма Хуей і її доньку, які мають офіційний статус біженців ООН і вже давно проживали в Росії. З цього приводу пригадується аналогічний інцидент із Цзя Цзя, що відбувся буквально 2 тижня тому в Індонезії.

Колишній високопоставлений чиновник із провінції Шаньсі пан Цзя Цзя, який привселюдно порвав з компартією Китаю (КПК), був необґрунтовано затриманий індонезійською поліцією. Під тиском КПК індонезійська влада збирається вислати його в КНР. У цей час Цзя клопочеться про одержання статусу біженця ООН, але місцеве відділення ООН не зважується надати його. Громадськість усього світу постійно критикує Індонезійський уряд за його безпринципність.

Коли ми говоримо про Індонезію, не варто забувати, що раніше тоталітарні режими теж приносили страждання й біль самому індонезійському народові. Тим більше тепер не потрібно, зазнаючи тиску Пекіна або ж спокусившись економічними спокусами, продавати Цзя Цзя китайській владі. При цьому хотілося б ще раз підкреслити, що це стосується майбутнього не тільки китайського, але й індонезійського народу теж. Із цього приводу відповідальний за глобальну акцію з виходу із КПК Гао Давей відзначив: «Розкладання КПК є знаменням нашого часу, це божа воля, і ніякі сили не в змозі цьому перешкодити».

Оцінивши все з цього погляду, індонезійська влада нещодавно по-новому оцінила справу Цзя Цзя й 15 березня він був звільнений, що було відзначено громадськістю всього світу, як мудрий крок.

Однак усього два тижні потому, куди могутніша Росія, яка є великою державою, не пішла за прикладом більш скромної за своїм потенціалом Індонезії. Зазнавши натиску з боку КПК, порушивши місцеві закони й свої зобов'язання як члена ООН, вона практично викрала біженців, які мають офіційний статус ООН, - Ма Хуей з донькою, і передала їх спецслужбам КНР, не звертаючи уваги на протести з боку міжнародної громадськості й правозахисних організацій. Таким чином, російська влада, перебуваючи ніби під гіпнозом комуністичного Китаю, стала на бік зла й порушила навіть свої власні закони, цілком втративши свій національний престиж і гордість.

Отже, перед обличчям людей усього світу - 2 уряди: російський та індонезійський, перебуваючи в схожих умовах, прийняли зовсім різні рішення, чітко показавши свою суть у виборі між правдою і злом.

На підставі факту репатріації владою Росії практикуючої Фалуньгун Ма Хуей, яка має статус біженки ООН, і її доньки, можна зробити два висновки. Перший вказує на те, що під час візиту Ху Цзиньтао, російська влада була змушена долучитися до внутрішньої боротьби всередині верхівки КПК, працюючи на підвищення впливу прихильників Ху Цзиньтао, оскільки репатріація практикуючих Фалуньгун - основна турбота контрольованої ними системи національної безпеки. Інший висновок говорить про те, що Росія подібно до Сінгапуру прагне за будь-яку ціну здобути прихильність КПК, сподіваючись на своєчасну подяку з її боку.

Однак незалежно від мотивів, якими керувалася російська влада при ухваленні рішення, фактично все це обернеться на шкоду самій Росії. Якщо вона включається у внутрішньофракційну боротьбу в КПК, то не варто говорити про яку-небудь користь для простих росіян. Співробітничаючи, фактично з карними злочинцями, в очах усього світу Росія тільки підкреслює свої непорядні дії, які порушують права людини, неминуче зазнаючи осуду з боку вільного світу, що наносить їй серйозного збитку на світовій арені. До того ж, з падінням компартії у Китаї, зрештою всім учасникам переслідування доведеться нести відповідальність перед судом.

Говорячи про перспективи самої КПК, можна процитувати слова головного редактора У Баочжан: "Корінь китайської компартії весь уже згнив, і всередині самої КПК, і зверху й знизу, немає людей які б про це не знали, вони від верху до низу вже всі прогнилі, тільки на поверхні залишилася оболонка, яка посилено відтягує неминучий кінець свого існування" Якщо навіть, як говориться, з неба впаде «камінь загальної загибелі», то лише для того щоб зависнути на шиї в КПК!

В цей час уже 20 мільйонів чоловік залишили ряди китайської компартії. Яких би благ не домагався російський уряд, КПК, що вже вмирає, максимум, може нагородити Росію пільговим квитком на свої похорони.

Уряд Росії повинен скоріше виправити власні помилки, покаятися в цьому перед народами світу й повернути до іншого берега.

Чжан Тяньлян. Велика Епоха

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...