• Ребія Кадір: «Китайці також є жертвами жорстокого правління компартії Китаю»

  • Неділя, 9 серпня 2009 року

«Адміністративний центр Урумчі подібний до концтабору для уйгурів. Проте ненависть уйгурського народу спрямована зовсім не на ханьців, найбільш численну етнічну групу в Китаї, а на Комуністичну партію Китаю (КПК)», — стверджує Ребія Кадір, президент «Міжнародного уйгурського конгресу» (МУК) та одна з найуспішніших жінок КНР, яка стала в недавньому минулому «ворогом держави» для КПК.

Ребія Кадір — забезпечена жінка і цілком могла б жити легким і комфортним життям. Їй було не обов'язково обирати дорогу «ворога держави», вона могла насолоджуватися багатством, розвиваючи свій бізнес, і ростити своїх 11 дітей.

Проте трагічне становище дев'яти мільйонів уйгурів в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі (СУАР) КНР не дозволило їй зберігати мовчання. Свого часу, як член КПК і член уряду, Ребія Кадір насмілилась відкрито критикувати «політику залізного кулака», що проводиться компартією в провінції Сіньцзян.

Два роки тому вона на собі відчула цю політику, коли «залізний кулак» кинув її в нелюдські умови в'язниці,  нібито за «розголошування державної таємниці». Впродовж п'яти років вона була свідком тортур і жорстокого поводження, описаних нею в книзі «The Stormer of the Sky».

З кінця 2006 р. 61-річна Ребія Кадір займає пост президента «Міжнародного уйгурського конгресу» (МУК), головні відділення якого розташовані в Мюнхені та Вашингтоні.

В інтерв'ю кореспондентові The Epoch Times («Велика Епоха») вона використовує різкі слова і характеризує становище уйгурів у Сіньцзяні як «геноцид у концентраційному таборі». За її словами, залізний кулак не вирішить проблему. «Він ніколи не був вирішенням і ніколи не буде», — переконана Ребія Кадір.

— Яка ситуація в Сіньцзяні на даний момент, особливо в Урумчі?



— Жахлива. Це нагадує поліцейську державу, наповнену китайськими спецслужбами. Урумчі схожий на концтабір, де уйгури живуть в абсолютному страсі. Вони бояться як китайських спецслужб, так і великих мас етнічного населення Китаю.



— Які втрати серед уйгурського населення з 5 липня, за інформацією «Усесвітнього уйгурского конгресу»?

— З 5 липня загинуло більше 400 чоловік, за інформацією ряду джерел в Сіньцзяні. Кількість жертв постійно збільшувалася після того, як 6 липня ханьці зайняли вулиці міста, здійснюючи напади на уйгурів з метою помсти. Деякі непідтверджені джерела наводять цифру близьку до тисячі. Ми не дізнаємося, скільки уйгурів було вбито і поранено доти, поки Китай не дозволить нам провести незалежне розслідування в Сіньцзяні.



— Влада КПК стверджує, що це Ви спровокували акцію протестів 5 липня. Це так?

— Абсолютна брехня. Для КПК стало звичайною практикою в усьому, що трапляється в Сіньцзяні, обвинувачувати мене, так само, як звинувачувати Його Святість Далай-ламу в усьому, що відбувається в Тибеті, що ми і спостерігаємо останнім роком. Протест 5 липня був спровокований масовими нападами, побиттям і вбивствами безневинних уйгурських робітників на фабриці іграшок 26 червня в р. Шаогуань, провінція Гуаньдун.



— Які взаємини між «Всесвітнім уйгурським конгресом» (ВУК) та уйгурами в Китаї?



— ВУК представляє колективні інтереси уйгурського населення в Центральній і Середній Азії і в інших країнах. ВУК не має прямих контактів з уйгурами в Сіньцзяні, проте ми добре обізнані про місцеву ситуацію і уважно стежимо за жорстокими діями китайської влади в регіоні.



Ненависть до репресивної політики, а не до ханьців

— Як Ви вважаєте, чи ненавидять ханьці уйгурів в Сіньцзяні? Якщо так, то чому?

— Я не вірю, що більшість ханьців в Сіньцзяні ненавидить уйгурів, але припускаю, що такі є внаслідок ультранаціоналістичної пропаганди, що проводиться китайським режимом, та ідеологічної обробки населення. Тому, на жаль, деякі ханьці, перебуваючи під впливом «промивання клепків», вважають, що «уйгури — всі без винятку варвари, злісні і ледачі, терористи і сепаратисти» і т.д.

— Тоді чи спрямована ненависть уйгурів на ханьців або все-таки на комуністичний режим?



— Ненависть уйгурів обернена не на китайських громадян, але на тривале 60-річне репресивне правління китайського уряду. По суті, уйгури вважають, що ханьці також є жертвами жорстокої волі КПК в Китаї.



— Як вирішити цю ненависть з обох боків?

— Вихід з положення є: КПК припиняє багатолітню політику придушення і створює передумови для мирного співіснування уйгурського і ханьського народів, заснованого на рівності, пошані і справедливості.



— Як ви оцінюєте житлові умови уйгурів в Сіньцзяні?



— Як жахливі. Більшість уйгурів - безробітні і живуть злиденно, не в приклад китайським поселенцям, які живуть набагато краще. Вони контролюють усе, і в них є все: енергоресурси, пільги, гроші. А в уйгурів немає нічого.

— В якому становищі перебувають члени Вашої сім'ї в Сіньцзяні? На даний момент там живуть кілька ваших дітей.

— Так, у мене там п'ятеро дітей. Вони ув'язнили двох моїх синів у 2006 р. — одного на сім, а іншого на дев'ять років. Я втратила всі контакти з моєю сім'єю з моменту недільного протесту 5 липня. Хочеться вірити, що в них усе гаразд, хоча це дуже важко уявити, враховуючи націленість моєї сім'ї на припинення репресій КПК.



Центральний уряд і Ху Цзіньтао знають про звірства, що відбуваються в Сіньцзяні

— Ху Цзіньтао, який обіймав посаду губернатора Тибету до того, як став Генеральним секретарем партії, залишив саміт "великої вісімки" з наміром узяти на себе відповідальність за вирішення ситуації в Східному Туркестані. Це правда, що він не в курсі про численні випадки жорстокості в провінції Сіньцзян?



— Пан Ху повністю обізнаний про беззаконня, що коїться в Східному Туркестані. Він повернувся з Італії до Пекіна, аби підтримати свого посібника Вана Лецяня, секретаря комітету КПК СУАР, який ініціював всю репресивну політику, що кваліфікується як геноцид уйгурського населення впродовж більше десяти років.



— Яке Ваше ставлення до політики «залізного кулака» пекінської влади по відношенню до протестуючих уйгурів? Їм загрожує страта?

— Протест уйгурів 5 липня продемонстрував повний провал китайської репресивної політики в Східному Туркестані. «Залізний кулак» — не вирішення проблеми. Ніколи не був і ніколи не буде. Страти уйгурів лише підвищать нестабільність в регіоні.



— Чи є проблемою для уйгурського населення те, коли уйгури обіймають урядові посади або мають членство в Комуністичній партії?

— Звичайно, є. Але є багато доброчесних уйгурів-службовців, навіть якщо вони працюють на уряд і є членами КПК. Набагато більшу проблему складають ті, хто зрадив свій народ заради вигод втираються в довіру до Пекіна, як, наприклад, Нур Бекрі, глава уряду СУАР. Його зневажають всі уйгури як зрадника.



Не релігійна війна




— Який відсоток мусульман серед уйгурів в Сіньцзяні?

— Більшість уйгурів сповідують нерадикальний сунітський напрям ісламу.

— Як президент ВУК, Ви не є духовним лідером уйгурів. Яку роль грає іслам в вашій організації?

— Уйгури визнають мене своєю «духовною матір'ю». Вони сподіваються на мою допомогу в позбавленні їх від гніту КПК. Я зроблю все від мене залежне, аби допомогти їм одного дня знову знайти людську гідність і свободу.

— Чому ісламський світ не виступає на захист уйгурів?

— На даний момент вони не володіють всією повнотою інформації про положення уйгурів. Я впевнена, що вони обов'язково це зроблять в майбутньому.

— Що зараз може зробити міжнародна громадськість?



— Міжнародному співтовариству слід засудити вбивства уйгурів китайською владою, зажадати негайного звільнення заарештованих уйгурів і закликати китайський уряд не застосовувати щодо них вищої міри покарання, а також дозволити провести міжнародне розслідування всіх подій, зокрема в неділю 5 липня.

Флоріан Годовіц. Велика Епоха

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...