Північний Кавказ очима блоггерів

Повідомлення ЗМІ з республік Північного Кавказу все більше нагадують зведення з лінії фронту. Як живуть люди в Чечні, Інгушетії та Дагестані? Що зараз відбувається в Північній Осетії, чи повернулося життя в Беслан після захоплення школи п'ять років тому?

Руслан Таркієв пише про своє ставлення до «ісламізації» республіки Дагестан

Я не люблю крайнощів. Абсолютно непитуща людина, так само, як і алкоголік, викликає у мене роздратування, хоча й у меншій мірі. Ісламський радикалізм у Дагестані, що посилюється з кожним роком, схожий на хворого на чуму. Всі від нього жахаються, але ніхто не знає, що з цим робити. 

Був у мене приятель — аматор веселих компаній. Якийсь час ми з ним довго не бачились, і при зустрічі я його не впізнав. На голові тюбетейка, розмовляє виключно про релігію. Він запитав мене, чи я роблю намаз (обов'язкову щоденну молитву), чи зловживаю алкогольними напоями, і взагалі, намагався вчити мене життю.

Такі «новозвернені» турбують мене більше за все.

На днях з одним зайшли в магазин автомобільних запчастин. Стояла спека, товариш був у шортах. Яке було моє здивування, коли продавець, чоловік середніх років, не лише зробив зауваження, типу того, що «негоже мусульманину одягатися таким чином», але і відмовився у зв'язку з цим обслужити його!

Не знаю, як жителі Парижа чи Лондона ставляться до того, що іммігранти з інших континентів не тільки відмовляються асимілюватися в новому для них середовищі, а й намагаються встановлювати свої порядки. Приїжджаючи до Махачкали, мені особисто боляче спостерігати, як по столиці Дагестану, яка була завжди світським, веселим і життєрадісним містом, бродять похмурі неголені обличчя, перебираючи в руках чотки. У республіці, де жінки ніколи не носили паранджу, зараз все більше дівчат ходять закутаними з ніг до голови.

Я не проти релігії, але вона повинна бути в серці людини, а не виставлена напоказ. Релігія стала в Дагестані своєрідною модою. У п'ятницю біля центральної мечеті Махачкали спостерігається стовпотворіння. Тротуари, зелені газони та пішохідні зони заставлені «Мерседесами» і «Лексусами» та іншими дорогими авто останніх моделей.
Поясніть мені, хіба Коран закликає витоптувати зелені насадження в день п'ятничної молитви і створювати пробки на вулицях, кидаючи машини, де попало?

Ураза (місячний мусульманський піст) — взагалі окрема тема. Цілі дні всі один в одного тільки й запитують — а ти дотримуєш уразу, де і з ким будеш відпускати піст. До настання сутінків багато чиновників демонстративно відмовляються навіть від склянки води, всім виглядом показуючи — я ж мусульманин, мені не можна. А ввечері в кабінах елітних ресторанів вони, в оточенні коханок, піднімають чарки з горілкою, обговорюючи свої комерційні справи.

Мене турбує, що в процес радикалізації втягується все більше молоді, в чиї незміцнілі розуми вдовблюється не сучасні знання, а постулати арабських «учених».

Чому дівчина в міні-спідниці повинна, на думку радикалів, бути неодмінно повією, а жінка в паранджі — символ чистоти і невинності? Якщо я не краду, допомагаю ближнім, то все одно, виходить, живу не за канонами ісламу. У той же час в Дагестані повно злодійкуватих чиновників, які на кримінальні гроші, щоб відмити гріхи, будують мечеті. Так хто з нас більш чистий перед Усевишнім?

Накипіло ...

З листа Олексія Білоногова, Саратов, Росія

У Росії, на мій погляд, аналогічна проблема з православ'ям. Бути православним стало модно. Люди дотримуються посту не за велінням душі, а тому що так треба. Ходять у храм як на піонерську лінійку — «треба обов'язково відстояти службу». При цьому релігійні принципи ніяк на повсякденному житті не позначаються. Здирництво, яке настільки засуджується християнством, для багатьох стало втіленням сенсу життя.

 
Джерело: Бі-Бі-Сі