• КДБ править Росією

  • П'ятниця, 5 січня 2007 року

Політики й керівники підприємств пов'язані з розвідслужбами

У нашому повсякденному житті під час телефонних розмов у нас часто виникає відчуття, що нас прослуховують, а йдучи вулицею, - що за нами стежать. Світ шпигунства, в основному, асоціюється з фільмами і художніми творами, і деякі кажуть собі, що, навіть якщо б за мною стежили, то немає чого непокоїтися, оскільки мені нема в чому собі дорікнути.

Недавня історія з убивством Литвиненка, колишнього агента ФСБ, отруєного полонієм, нагадала про те, що реальність здатна перевершити художню вигадку. За розвитком цієї історії стежать, як за захоплюючим тріллером. Особливо це стосується британців. Скотланд-Ярд, до якого недавно приєднався Інтерпол, далі розслідує, шукаючи винних.

Якщо Литвиненко незадовго до смерті, 23 листопада 2006 року, звинуватив у своєму отруєнні російського президента Володимира Путіна, то його вдова, Марина Литвиненко, утрималася від прямих звинувачень на адресу Путіна: «Видно, сам Путін не був безпосередньо причетний, звичайно ж, ні», - заявила вона в інтерв'ю британській газеті Mail on Sunday.

«Але з тим оточенням, яке Путін створив навколо себе в Росії, убити британського громадянина на території Великобританії цілком можливо. Я думаю, що це могла б зробити російська влада», - уточнила вона. Відповідно до гіпотези, яку висунув друг Литвиненка, його могли вбитий через те, що в нього є компромат на восьми сторінках на високопоставлену особу з Кремля...

Не обнадійливі дослідження

Володимир Путін з часу приходу на російську й міжнародну політичну сцену має репутацію твердої особи. Хоча деякі за останні роки прагнуть применшити або не зачіпати його минуле як агента Комітету державної безпеки (КДБ), згідно з недавніми дослідженнями четверо з п'яти високих чиновників і громадських керівників є колишніми або діючими службовцями розвідувальних служб або армії.

Автор дослідження - Ольга Криштановська, соціолог Російської Академії Наук. Щоб дійти цього висновку, вона вивчила досьє 1061 високопоставленого діяча. Вона працює над вивченням владних кіл протягом багатьох років. Ще задовго до 2006 року Путін почав оточувати себе старими колегами. За повідомленням Belfast Telegraph, незабаром після перемоги на президентських виборах 2000 року він вирушив у колишню штаб-квартиру КДБ (тепер ФСБ) і перед 300 колегами заявив, що «урок № 1 з отримання повної влади над державою завершений».

Не тільки державні відомства перебувають під впливом КДБ, схожа ситуація склалася і на великих підприємствах. Зокрема, це стосується великих урядових монополій, таких як «Газпром» - найбільша компанія у світі з видобування природного газу. Нині КДБ усемогутній. Здавалося, що для КДБ, який досяг свого розквіту за часів «холодної війни», радянська епоха була золотим століттям. Проте нинішня ситуація ще більш виграшна - тепер накази віддає не політбюро КПРС, а самі люди з КДБ.

Професор політології Московського державного університету Євгенія Альбат недавно дала інтерв'ю журналу Foreign Policy на тему вбивства Литвиненка, зокрема, і таємних російських спецслужб у цілому. Те, що вона розповіла, є дуже тривожним як для Росії, так і для інших країн. Вона описала КДБ як організацію, яка насправді ніколи не реформувалася, яка заповнює всі владні структури в суспільстві і звітується тільки перед однією людиною - Володимиром Путіним.

Які пріоритети у служб-спадкоємиць КДБ, згідно з думкою Альбат? Складно сказати. Вона не вірить, що вони стурбовані внутрішньою безпекою, і перефразувала американських уповноважених, які звинуватили російське посольство у Вашингтоні, що воно, як у «старі добрі часи», є шпигунським кублом.

«Сьогоденні багато хто з них (секретних агентів) зацікавлений у різних підприємствах. Іноді вони більше схожі на підприємців, ніж на агентів розвідки», - пояснила Альбат, проливаючи світло на економічну війну, під владою якої перебувають транснаціональні компанії.

У Канаді

Недавно в аеропорті П'єр-Еліот Трюдо був перехоплений імовірний російський шпигун, який повинен був бути негайно висланий. Проте через два тижні новин про його вислання так і не надійшло. Людина, яка мала підроблене посвідчення на ім'я Пола Вільяма Хампела, згідно з Канадською службою безпеки, була агентом Служби зовнішньої розвідки Росії - одного з продуктів «реформування» КДБ.

Канадська служба безпеки вказала на те, що вони, ці агенти, можуть збирати інформацію у військових, економічних, політичних та в інших галузях.

В інших країнах

КДБ і його наступники перебувають у центрі уваги, тому що їм належить влада в Росії, і не потрібно забувати про те, що шпигунством займаються всі країни, незалежно від того, знаємо ми про їхні операції чи ні.

До 1994 року Великобританія заперечувала існування легендарної MІ6, яка веде у світі таємну боротьбу з тероризмом і злочинністю, або яка працює на економічні інтереси своїх господарів.

Що стосується секретних державних служб США, то там правлять балом близько 15 різних агентств, найвідоміше з яких - ЦРУ. Також існує ECHELON, що тривалий час вважався плодом уяви любителів теорій змови.

Ідеться про мережу супутників, здатну на основі ключових слів перехоплювати радіосигнали, телефонні дзвінки, факси і e-mail у будь-якій точці світу. Згідно із Сі-Бі-Сі, системою управляє Служба національної безпеки США разом із Великобританією та іншими країнами Співдружності (Канада, Австралія, Нова Зеландія).

США і Великобританія до сьогодні й далі заперечують існування ECHELON. Керівник австралійської служби безпеки в 1999 році в інтерв'ю Бі-Бі-Сі підтвердив участь свого уряду у цій програмі.

Ное Шартьє. Велика Епоха

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...