• Фінансово-економічна криза — спосіб відбору негідних режимів

  • Середа, 3 червня 2009 року

Світова фінансова криза стала самою великомасштабною подією. Вона розповзається по світу і переростає в економічну кризу. Багато хто серйозно замислюється про її причини. Зрозуміло, що відповіді будуть різними, в залежності від точки зору.

Почуття жадібності

Уолл-стріт придумав цілу систему продажу і перепродажу ризиків непогашених кредитів, але все виявилося самообманом. На кого не перекладати борги, вони залишаться боргами. Обопільна жадібність кредиторів та їхніх клієнтів довела систему до кризи.

Почуття несправедливості

Інша версія. Фінансова криза — це, по суті, віддзеркалення розуміння людьми несправедливої оплати праці. Оплата праці людини визначається її вкладом в корисні для суспільства справи, але ця норма порушена. Наприклад, в Росії працю шкільного вчителя оцінюється в 4 000 рублів на місяць, а праця деяких працівників банку в 400 тисяч або навіть в 4 млн. Торговець акціями може легко і швидко заробити такі гроші, яких робітник на заводі не отримає за все життя. Що відчуває при цьому робітник, за рахунок праці якого суспільство й існує?

Безумовно, банківська система, оренда житла, акції, фінансовий ринок і т. д. — забезпечують потреби суспільства. Але якщо відчуття несправедливості оплати праці у народу досягає точки кипіння, то всі змушені шукати вихід. Один з них — це фінансова криза.

Секрет, про який не можна не говорити

Говорячи про фінансову кризу, не можна обійти мовчанням Китай. Існують різні і навіть протилежні думки про роль Китаю в світовій фінансовій кризі. Багато що залишається загадкою.

Деякі кажуть, що сьогодні тільки Китай може «вийти сухим з води»; тільки Китай з його величезними валютними резервами може, даючи гроші іншим країнам, врятувати їх від фінансової кризи.

Ще є думка, що Китай може не тільки скупити дешеву нафту та інші ресурси для подальшого розвитку, але, скориставшись кризою, викупити акції американських і європейських корпорацій, стати їх господарем і контролювати світ…

Інші кажуть, що, навпаки, Китай не тільки не може рятувати інших у кризі, але удар фінансової кризи може стати смертельним для його комуністичного режиму.

Стосовно кризи, Китай дійсно веде себе дивно. 28 жовтня 2008 року, під час візиту китайського прем’єр-міністра, В. Путін пропонував йому спільно змінити нинішню фінансову систему світу, базовану на американському доларі, використовуючи рублі і юані у взаємних розрахунках. Несподівано, у відповідь Путін отримав відмову у м’якій формі — мовчання.

Інший приклад. Пакистан, розраховуючи на близькі стосунки з владою Китаю, попросив про допомогу, але також несподівано отримав відмову.

Люди стали задаватися питанням, що, насправді, відбувається у фінансовій сфері Китаю? Є якийсь секрет?

Оптимістичні оцінки фінансового становища Китаю спираються на величезні розміри його валютного резерву. Але Китай публікує тільки самі цифри, а склад резерву: готівка, види валют та інше — все це top secret.

Грошей немає

Спеціаліст з економіки Китаю Хе Чінлян вважає, що, хоча влада Китаю не публікує дані, але, вивчаючи різні офіційні джерела, можна прийти до висновку, що з 1 800 млрд. доларів США резерву, мінімум 1000 млрд. витрачені на купівлю облігацій США та інші акції. Центральний банк Китаю часто веде фінансові операції через треті сторони, тому ці цифри повинні бути ще більше.

На думку рейтингового агентства Standard & Poor’s, у Китаю є акції збанкрутілих американських фінансових компаній «Fannie Mae» та «Freddie Mac», мінімум на суму 340 мільярдів доларів США. Безумовно, ці гроші вже випарувалися.

Китайський прем’єр-міністр Вень Цзябао в інтерв’ю CNN від 23 вересня побічно підтвердив, що Китай має облігації США на 1 000 млрд. доларів. Кореспондент CNN сказав: «Китай має найбільше облігацій США, експерти вважають, що на суму 1 000 млрд. доларів. Чи можете Ви гарантувати, що Китай не скористається цим як деякою зброєю?» Вень Цзябао відповів: «Ми зацікавлені в довгостроковому розвитку США, це відповідає інтересам Китаю. Звичайно, ми хвилюємось про наш капітал у США, але ми віримо, що США можна довіряти…»

Комуністичний Китай експортував величезна кількість товарів в США, використовуючи рабську працю народу і наносячи смертельної шкоди навколишньому середовищу, а натомість отримує тільки облігації США, а не готівку. Коротше кажучи, грошей немає.

Ось чому пропозицію В. Путіна не було прийнято Китаєм. Більш того, влада Китаю сильно противиться девальвації долара і ослаблення провідної ролі долара США в світових фінансах.

Багато людей не можуть зрозуміти, чому в останній час, одночасно з негативними повідомленнями й прогнозами про економіку США, курс долара США навпаки зростає. Хтось в цьому зацікавлений.

Перевірка влади на «міцність», чи вийде чи Китай сухим з води?

У листопаді уряд Китаю опублікувало «План порятунку ринку». Протягом двох років вирішено вкладати в економіку 4 000 млрд. юанів, це близько 586 млрд. доларів США, що трохи менше 700 млрд. доларів, які по «Плану Полсона» вирішено вкласти в економіку США.

Дохід країни в минулому році склав близько 570 млрд. доларів США, але через безконтрольні витрати коштів компартією бюджет перебуває в постійному мінусі. Звідки ж візьмуться ці гроші?

Таким чином, цифра «4 000 млрд» більше схожа на піар-акцію з метою відновлення довіри народу.

Але проблеми економіки Китаю зовсім інші. Вони носять системний характер та існували задовго до кризи. За офіційними даними з Китаю, тільки в першій половині цього року вже збанкрутували близько 7 000 заводів.

Індекс Шанхайського фондового ринку за рік, з жовтня 2007 року, упав більш ніж на 70%, що порівняти з Великою депресією США в 1927 році.

Фінансова криза — це перевірка влади на «міцність». Якщо дивитися з такої точки зору, то результатом фінансової кризи може стати падіння слабкої влади. Збережеться режим компартії Китаю на цей раз?

Сергій Дружинін. Велика Епоха

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...