• Аналіз: «Шафранова революція» в Бірмі

  • Субота, 6 жовтня 2007 року

Нинішні протести в Бірмі, що посилилися за останні декілька тижнів, є наймасштабнішими з тих, які відбувалися в країні після повстання студентів на захист демократії в 1988 році. Проте теперішні активісти в порівнянні з активістами 19-річної давнини мають низку переваг.

Замість студентів на цей раз повстання очолюють ченці, чиї ряси шафранового кольору, лисі голови та цнотлива поведінка заполонили М’янму [офіційна назва Бірми].

З цієї причини багато хто називає цей рух «Шафрановою революцією».

«Буддійське духовенство грає центральну роль в житті та культурі Бірми», – сказав Саймон Біллінес, співголова U.S. Campaign for Burma [кампанія США, покликана урегулювати ситуацію в Бірмі]. – «Вони мають легітимність, чого хунта не може заперечувати чи поставити під сумнів. Ось чому це є серйозною загрозою монополії військових на владу.

Буддисти складають 89% населення Бірми, що зменшує кількість випадків насилля. Більшість солдатів самі є буддистами і не хотіли б ображати поважних ченців.

Наявність великої кількості комунікативних засобів в руках бірманських активістів значно підвищує рівень занепокоєння світової громади цим питанням. В 1988 році Інтернет перебував ще на ранній стадії свого розвитку, так само, як і стільникові телефони. Сьогодні ж з цієї нестабільної країни нестихаючим потоком виливаються відео, фото, статті та телефонні дзвінки.

Також сильно допоміг той факт, що сесія Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку співпала з демонстраціями ченців.

«Вони говорять про це кожен день в ООН», – сказав Аунг Дін, співзасновник U.S. Campaign for Burma.

Сполучені Штати зараз вживають всебічних економічних санкцій відносно Бірми. На нещодавньому засіданні Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку президент США Джордж Буш розповів про подальші плани.

«Американці обурені ситуацією в Бірмі, де воєнна хунта протягом 19 років підтримує панування страху. Основні права людини, такі як свобода слова, зібрань та віросповідання, сильно обмежені», – заявив президент США. – «Правляча хунта продовжує залишатися непоступливою, хоча прагнення людей до свободи очевидне».

Аунг Дін просидів більше чотирьох років в бірманській тюрмі (1989-1993 рр.), Нещодавно він повідомив про те, що Аунг Сан Су Чжи, лауреат Нобелівської премії в 1991 році та лідер демократичної опозиції, яка знаходилася під домашнім арештом з 2003 року, була заарештована у себе вдома 24 вересня о 21.00 за місцевим часом та відправлена в тюрму Інсейн. Причиною арешту послужило те, що декілька днів до цього вона вступала в контакт з деякими ченцями під час процесій.

«Настав час міжнародній спільноті втрутитися», – заявив Дін. – Через відсутність міжнародної підтримки  [в 1988 г.] хунта могла вільно вбивати тисячі людей»,

8 вересня 1988 року військові відкрили вогонь по продемократичним демонстрантам, в результаті чого, за оцінками, загинуло близько 3 тисяч чоловік.

Біллінес вважає, що прийдешні Олімпійські ігри в Пекіні можуть зіграти роль запобігання масових убивств, подібних тим, що сталися в 1988 році. Він сказав, що Китай – «головний фінансист» бірманської військової хунти, і що «кривава баня» призведе до того, що Китай вдарить в бруд обличчям.

«Для Китаю це така ж велика проблема, як і Дарфур», – сказав Біллінес. – Служби безпеки постійно здійснюють напади на бірманських етнічних меншин. В одному тільки штаті Кайін було зруйновано більше 3 тисяч сіл, що в два рази перевищує кількість зруйнованих сіл в Дарфурі».

Вейд Хантлі, директор Центру Саймонса з питань роззброєння та нерозповсюдження при Університеті Британської Колумбії, не оптимістичний щодо того, як Китай проявить себе в цій ситуації.

Від відзначив, що, хоча китайський режим і намагається зміцнити свою легітимність в очах світової спільноти, «я бачу, що вони не горять бажанням підтримувати масовий демократичний рух, появи якого вони бояться в своїй країні».

Він порівняв роль Китаю в Бірмі з його роллю в Північній Кореї: «Через те, що ці країни іноді стають запорукою рівноваги в силовому тиску, Китай може вдатися до різних стратегічних маневрів». Він також додав, що в стратегії будуть враховані стосунки з Індією та США, а також економічні інтереси відносно великих запасів нафти в Бірмі.

Вейд Хантлі сказав, що дуже важко зробити які-небудь прогнози.



Імпульс для протестів

Нещодавня хвиля протестів почалася наприкінці серпня після того, як хунта різко підвищила ціну на паливо в Бірмі в два, а в деяких місцях країни і в чотири рази при тому, що багато місцевих жителів не можуть заробити навіть собі на хліб.

Різке підняття цін на паливо – це одна з причин масових протестів. Імпульсом також послужив розгін поліцейськими процесій монахів в місті Пакокку. Хоча ніхто серйозно не постраждав, але той факт, що службам безпеки наказали розігнати демонстрацію, яка складалася з ченців, сильно зачепив за живе простий народ.

Після цього ченці вийшли в ще більших кількостях, вимагаючи вибачень. Однак жодного вибачення не надійшло, і вони зробили сміливий крок, вирішивши відмовитися приймати милостиню від військових.

«Це все одно що тобі відмовили в причасті в католицькій церкві», – сказав Біллінес.

«Ченців, які брали участь в русі 1988 року, не заарештовували, як студентів. Сьогодні вони є найорганізованішою громадою в Бірмі й мають дуже високий престиж у суспільстві», – повідав Біллінес.

Невдовзі до символічних процесій ченців вулицями міст приєдналися тисячі звичайних протестантів.

В нинішній час монахи вже не вимагають вибачень, вони вимагають звільнення всіх політичних в’язнів і наполягають на тому, щоб хунта вступила в переговори з лідерами опозиції.

Прислухавшись до закликів міжнародної спільноти проявити стриманість, хунта 25 вересня ввела комендантську годину в містах Янгон та Мандалай.

Крім того, по гучномовцю було оголошено, що обидва міста будуть перебувати під військовим контролем на протязі 60 днів, повідомляє Reuters.

Безгосподарність

Не дивлячись на те, що Бірма є великим постачальником нафти, вона не може забезпечувати високий ступінь рафінування і змушена імпортувати очищену нафту. Тому, подібне збільшення вартості нафти, вчиняючи вплив на зовнішній світ, шкодить самій Бірмі.

«Вони вже не можуть отримувати паливні субсидії. Тому вони подвоїли ціну. Це дійсно стало останньою краплею в чаші терпіння бірманських людей», – сказав Біллінес.

Вейд Хантлі провів аналогію з ситуацією в Ірані, якому також доводиться імпортувати очищену нафту, що нещодавно призвело до підвищення цін на нафту та наступним протестам по всій країні.

Масові протести в країнах з небезпечними режимами мотивовані визріванням багатьох факторів, і тому в деяких регіонах протести підтримуються, а в інших ні. Подібна відсутність політичної свободи існує і в Китаї, однак тамтешній народ не об’єднується, щоб виступити проти цього. Хантлі вважає, що причиною цьому є економічне умиротворення населення.

«Все, про що турбуються китайці на материку, – це забезпечити собі фінансовий тил», – відзначив Хантлі. Проте важко вгадати, якою буде реакція людей. Наприклад, в Північній Кореї мільйони людей страждають від голоду і не мають ніякої політичної свободи. Незважаючи на це, вони не піднімають повстання.

Протести продовжуються, і вигуки «демократія, демократія» стають все голосніше. З цього видно, що рух набирає сили. Однак які будуть наслідки неминучих сутичок, залишається тільки гадати.

Джаред Пірман. Велика Епоха
Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...