• Українська книга — шлях до революції свідомості

  • Середа, 10 грудня 2014 року

Майдан Незалежності під час Революції Гідності (EpochTimes.com.ua)

Майдан Незалежності під час Революції Гідності. Фото: Michael Kötterаїни/flickr.com:

Буремні події в Україні під час Майдану минулої зими досить потужно вплинули на розвиток сучасного українського літературного процесу. Поява нових тенденцій та форм у вітчизняній літературі викликає неоднозначне ставлення з боку суспільства. Які ж проблеми та можливості проростають нині на літературній ниві України?

Революція Гідності українського народу змінила не тільки і не стільки владу — вона змінила свідомість українського народу. Величезна маса людей відчула в собі бажання ідентифікувати себе не лише в розумінні професійного вибору, сім’ї тощо, а й у національному контексті. Українцем нині стало бути модно. Які б причини не керували людьми, факт залишається фактом: сьогодні ми можемо спостерігати сплеск інтересу до всього українського: пісень, одягу, мови, літератури. Ці процеси цілком здатні змінити світогляд нації. І саме література в цьому плані — дуже впливова сфера, адже письменники, як і журналісти, є глашатаями суспільних змін.

На сьогодні з'явилося досить багато книг, які увіковічнили найважливіші події українського Майдану.

Першою побачила світ книга «Євромайдан. Хроніка відчуттів», яка швидко знайшла свого читача, розмістивши під однією обкладинкою хронологічні замітки всіх найвідоміших сучасних письменників України. У книзі під назвою «Борітеся — поборете» знову стали актуальними поезії українських класиків, які гармонійно поєдналися з фотографіями подій на Майдані у Києві. У книзі «Люди Майдану. Хроніка» зібрано чуттєві світлини того буремного часу.

Окрім згаданих, в Україні за цей рік вийшли друком такі книги, як «Небесна сотня», «Майдан. (Р)Еволюція духу», «Останній смертний бій», «Майдан і Церква» та багато інших. Подібне пожвавлення сучасного літературного життя в Україні вказує на те, що Революція Гідності змінила не лише політичну, а й культурну сферу нашої держави.

За словами сучасного українського письменника та громадсько-культурного діяча Ігоря Зарудка, писати про соціально-політичні революційні вибухи рідної України — це абсолютно нормальна світова практика. Революція змінює дуже багато, у першу чергу, міняє людей, їхні погляди, переконання, смаки, у тому числі й літературні. Після завершення революції люди прагнуть у всьому до більшого, кращого, світлішого та прозорішого. Сучасна українська література не є винятком. Це як мінімум підтверджує те, що громадянське суспільство, яке народжується й формується тут і зараз, не виключає потреби в правильному, влучному, подекуди гострому, а подекуди лагідному слові.

«Досить часто ми чуємо фразу „зараз не час для культури, не час для літератури“, але подібні фрази є лише частиною того хаосу та невігластва, які й досі подекуди панують у наших містах і селищах, — говорить Ігор Зарудко, український письменник та громадсько-культурний діяч. — Усе має починатися з книги та книгарень, із картин і галерей, з експонатів і музеїв, з гри і театрів. Культура, немов рідина в людині, має заповнювати переважну більшість нашого „Я“. Революція Гідності не оминула цього аспекту, адже всі ті, хто до неї (революції) не захоплювався книгами, зокрема українськими, тепер по один бік з тими, хто проводив у книжкових крамничках не одну годину свого вільного часу. Це безумовно розширило коло читачів. Відповідно, змінився і попит, а отже, письменникам треба народжувати нові цікаві пропозиції, щоб утримати нових читачів та збільшити їхню кількість, не розгубивши при цьому стару та вірну читацьку аудиторію».

Зважаючи на те, що нині на сцену вітчизняної літератури виходять письменники, яким дійсно є що сказати, дуже багато представників української молоді активно відгукуються на нові ідеї.

За словами студентки Інституту міжнародних відносин Ірини Керімової, яка була присутня на Майдані минулої зими, раніше сучасний варіант української літератури її взагалі не цікавив. Але після всіх подій дівчина зрозуміла, що хоче побачити зміну світогляду нації, а для цього, на її думку, необхідні нові якісні твори письменників про українців та Україну, тому вона стала більше цікавитися літературними новинками.

Проте думки деяких інших учасників Майдану є діаметрально протилежними. «Мої погляди на літературу після революції дещо змінилися, — коментує Олег Фіцай, студент НМУ імені А.А. Богомольця. — Я почав більш скептично ставитись до всієї літератури й намагатися перевіряти всі факти, які там подаються. На рахунок сучасних книг типу „Майдан. (Р)Еволюція духу“ та подібних до них, я сказав би, що їх ще зарано писати, адже не все, що пов’язано з Майданом, закінчилося. Написання цих книг є прямим ігноруванням війни на Сході та відволіканням уваги суспільства від сьогоднішніх подій».

Дійсно, всі резонансні події завжди викликають неоднозначні реакції в соціумі. З одного боку, видання книг про Майдан можна вважати дещо недоречним із огляду на нинішню ситуацію на Донбасі, проте з іншого боку — суспільство насправді потребує негайного відгуку письменників на революційні події. Із точки зору етики, більш доречним, як вважає письменник Ігор Зарудко, є все-таки негайне реагування письменницької спільноти на гостроактуальні проблеми українського життя.

На сторінках багатьох сучасних книг закарбовано надзвичайно важливий період в історії незалежної України, і це не тільки допомагає людям, які стояли пліч-о-пліч на Майдані, впізнати там себе, згадати нові знайомства та сумнозвісні втрати, але й побачити всім нам, наскільки той час був епохальним кроком до зміни свідомості української нації. Саме література, як і ЗМІ, здатна творити нове мислення, тому українська книга — це цілком реальний шлях революції свідомості, яка зараз дуже необхідна українській державі.

Оксана Сивоглаз


Читайте також:
Книгу про злочини комунізму радять прочитати кожному
У соцмережах поширюють «10 заповідей» нової України

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...