• Комуністична ідеологія — це добре чи погано?

  • Юрій Петюк | Велика Епоха
    П'ятниця, 28 березня 2014 року

Деякі люди вважають, що комуністична ідеологія насправді є доброю, просто люди неправильно її використали на практиці. Та чи дійсно це так?

Комуністична ідеологія пропагує соціальну рівність. Мається на увазі, що кожен віддає, скільки може (працює на користь інших, як може), а отримує стільки, скільки йому потрібно. Але як цього можна досягти, коли всі люди за своєю природою певною мірою ледачкуваті і хочуть отримати щось по «акції», тобто задарма? Ніхто не буде докладати зусиль, якщо і без цих зусиль можна отримати те, що потрібно.

У цьому, на мою думку, і полягає утопічність комуністичної теорії. Навіть якщо деякі люди і розуміють, що треба працювати, а не тільки отримувати задоволення від життя, вони не в змозі це подолати — не можуть докласти необхідних зусиль, якщо їх не примусити. Дехто взагалі не хоче працювати і вважає, що може мати гроші просто так. І таких людей вистачає.

Абсолютно неможливо досягти рівності для всіх. Інакше це порушить закон збереження енергії. Нічого просто так не виникає і нікуди не зникає. Щоб комусь дати щось, треба у когось це щось відібрати.

Теоретично, можна припустити існування такого ідеального суспільства, де майже всі ідеальні, і більшість людей намагається віддавати себе суспільству і обмежувати свої потреби. Вочевидь це може бути тільки за умов існування високих моральних принципів.

Як виховати у людей високі моральні принципи, щоб побудувати таке ідеалістичне суспільство, і чи можливо це взагалі? У Радянському Союзі для цього формально існував кодекс комуніста, якого ніхто фактично не дотримувалися. Простим людям просто промивали мізки, і вони жили в омані світлого майбутнього, вважали, що живуть у найкращій країні.

На моїй пам’яті до Комуністичної партії Радянського Союзу вступали, щоб отримати привілеї, побудувати кар’єру отримати високі державні пости, а не для того, щоб віддавати більше іншим. Тобто фактично високих моральних принципів у соціалістичному суспільстві не існувало. І для підтримки стабільності використовувалися механізми промивання мізків, метод боротьби і страх.

Створювали ілюзію боротьби за мир у всьому світі, коли на підгрудді патріотизму та націоналізму створювали уявного ворога, з яким потрібно боротися. Це, наприклад, світовий імперіалізм, що хоче знищити світле майбутнє всіх людей, кулаки, що розкрадають громадську власність, шпигуни і провокатори, яким приписували всі невдачі державного керівництва. Тих, на кого це не діяло, переслідували і репресували, публічно засуджували, щоб вселяти іншим людям страх. Такий механізм працює у тварин, які керуються у своєму житті інстинктами, найпотужніший з яких — це страх втратити життя.

Зазвичай у всі часи для підтримки моралі і стабільності у людському суспільстві існувала релігія, віра у бога (у різних країнах вірили у різних богів). Але комунізм дотримується матеріалістичної теорії атеїзму. Там стверджується, що бога не існує, а існує тільки те, що ми бачимо своїми очима.

У релігії люди вірять у бога і вважають, що за скоєння поганих вчинків людина накопичує гріхи, за які рано чи пізно потрібно буде розплатитися — пережити страждання. Це стримує людей від поганих вчинків. Водночас у релігії стверджується, що коли людина робить іншим добро, переносить страждання, то може потрапити до раю і жити у блаженстві вже без страждань. Це стимулює людей до хороших вчинків. Це фактично і забезпечує стабільність суспільства.

У комуністичній філософії за основу було взято теорію Дарвіна про еволюцію для того, щоб спростувати релігійні теорії про душу і те, що бог створив людину, гріхи тощо. Згідно з цією теорією, людина еволюціонувала від мавпи. Це знімає те релігійне обмеження для людей про погані вчинки, за які згідно з матеріалістичною теорією не потрібно розплачуватись.

У релігії говориться, що вбивство людини — це найтяжчий гріх. Тепер, якщо людина — це вже істота, яка не відрізняється від тварини, то вбити людину за матеріалістичною теорією — це вже не проблема. Саме за таких думок теорії за комуністичного ладу було вбито багато людей. Це робилося і виправдовувалося тим, щоб забезпечити стабільність у країні.

Забрати у одних і віддати іншим — сильніші забирали у слабких. Так фактично працює комуністична влада — у одних забирають, а віддають іншим. Ці інші, сильніші — це саме владні комуністи. Така практична реалізація комуністичної ідеалізованої теорії про рівність у реальному житті. Підтвердження цьому — досвід країн, де при владі перебуває комуністична партія.

Успадкувавши ці принципи, колишній президент України тримався за свою владу і давай накази розганяти невдоволених владою мирних демонстрантів. Зараз у Росії аналогічна ситуація. У Китаї простих селян у наш час виселяють з їхніх осель, щоб партійні чиновники мали змогу побудувати собі на тому місці якесь підприємство або маєток. За радянських часів таких прикладів існувало багато — це і привілейовані санаторії, лікарні, кращі умови життя суто для комуністичних керівників. Простим людям, які хоч і мали гроші, зазвичай — непотріб — машина «Запорожець», наприклад. Існувало поняття товарного дефіциту — якісні товари не можна було купити, навіть маючи гроші.

Інша комуністична теорія — це теорія класової боротьби, яку запозичили з теорії Дарвіна. За цією теорією, рушійна сила еволюції — це боротьба між різними видами тварин. Це коли сильний вбиває слабшого. Наприклад — хижий вовк з’їдає зайця. Виживає сильніший, спритніший, потім розмножується і відтворює кращих у своєму виді.

У комуністичній теорії цей принцип застосували для обґрунтування класової боротьби людей різних прошарків, вважаючи таку боротьбу необхідною передумовою і рушійною силою для розвитку суспільства, виправдовуючи численні вбивства. Так більшовики разом з пролетаріатом (агресивні, по суті, бандити, люди з найнижчих прошарків суспільства) у 1917 році пришли до влади. Вони забрали все, що могли у багатих, яких найчастіше просто вбивали, і начебто віддали це бідним. Потім згодом забрали і у бідних — отака схиблена соціальна справедливість.

В Україні це було, коли більшовики, комуністи і пролетаріат, розкулачили заможних селян, яких вбивали або виселяли до Сибіру, а потім, щоб придушити невдоволення українського народу, створили штучний голодомор у 32—33 рр. Тоді від голоду померло, за деякими оцінками до 10 млн людей. Прикладів дуже багато. Це і культурна революція у Китаї. Політичні репресії за часів радянського союзу. Нарешті це переслідування послідовників Фалунь Дафа у комуністичному Китаї, яке і досі триває.

Це тільки невеличка частина інформації про комунізм. Кожен сам може зробити висновки, у чому сутність комуністичної ідеології.


Читайте також:

Привиди комунізму та Україна  

Комунізм — що це в дійсності? (книга «Дев’ять коментарів про комуністичну партію»)  

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...