• Щастя, як стан душі

  • Середа, 27 грудня 2006 року

Він ніколи не відчував себе багатим, поки не пожив із бідними. Сидячи навколо вогню недалеко від загубленої десь в еквадорських Андах села, ми познайомилися з юнаком, який розповів історію про те, як він утік від світського і багатого життя в Сполучених Штатах у пошуках місця, куди ще не добралася цивілізація і телебачення, і де б він міг жити в тиші й спокої.

Це швидко пояснялося. Наш новий друг був учасником дуже популярного телешоу «Залишитися живим». Він провів кілька тижнів на відокремленому екзотичному острові, беручи участь у різних змаганнях із 15 незнайомцями заради призу - один мільйон доларів. Але у міру розвитку гри стосунки між суперниками все більше й більше нагадували стосунки в племені людоїдів у голодний рік. Люди стали брехати, плести інтриги, щоб не стати «слабкою ланкою». Слабких тут же з'їдали, тобто виганяли з острова. Під кінець гри перемогла людина, яка зуміла стати найжорстокішою.

Коли наш герой, який не став останнім, повернувся додому, він відразу ж став знаменитістю. Йому запропонували контракт моделі і запрошували виступати в добре оплачуваних комерційних радіопередачах, він навіть почав зустрічатися з однією з учасниць шоу. Здавалося, він мав усе, про що раніше тільки мріяв. Але чомусь відчував себе спустошеним. Він поступово зрозумів, що його просто використовують. Люди зовсім не цікавилися тим, яка він людина, їх цікавила тільки його роль «хлопця, який залишився живим». Усе суспільство уявлялося йому жорстоким і сповненим суперництва, як і шоу, в якому він брав участь.



Тому він вирішив вийти з гри

З маленьким рюкзаком в одній руці й квитком в один кінець в іншій він виїхав до Південної Америки. Там він подорожував від одного бідного села до іншого; люди тепло зустрічали його і, не зважаючи на злидні, а може і завдяки їм, ділилися з ним тим малим, що мали самі. Їх не цікавила боротьба проти нього і те, яку вигоду він може їм принести. У відповідь на їхню гостинність, наш герой допомагав їм будь-яким чином, якими тільки міг. У тих гірських поселеннях наш друг знайшов те, чого не могли йому дати ніякі гроші в Північній Америці, - він знайшов щастя.

Цей юнак дав нам цінний урок. Сучасне суспільство одержиме грошима, неначе вони можуть вирішити всі наші проблеми. Люди витрачають безцінний час свого життя, щоб купити автомобілі останніх марок і сучасні технічні новинки. Наше життя, як ніколи раніше, заповнене бажанням надбати якомога більше багатства й розкоші.

Чи стали ми щасливішими від цього? Дослідження 2003 року показало, що 84 відсотки американців із загальним доходом 50 000 доларів вважали себе "до певної міри" або "дуже щасливими", проте люди, які отримували вдвічі більше, не вважали себе щасливішими. Ми приділяємо ще менше часу своїй сім'ї, друзям або улюбленому хобі. Пізні збори, двогодинна поїздка у метро і звіт, який треба здати в понеділок, вганяють нас у стан самотності, напруги й невдоволення.

Тому що багатство не може дати нам щастя, воно здатне тільки до певної міри задовольнити "жагу насолоди". Смачна їжа, ще більший будинок або розкішний відпочинок - хоч це і приємно, але швидкоплинне. Таке щастя йде так само швидко, як і приходить.

Щастя, яке знайшов наш друг у горах Еквадору, - особливе щастя. Воно приходить від усвідомлення сенсу життя, можливості особистого розвитку й самореалізації. І головне, що це щастя залишається з нами - усі, хто вчив дитину читати або допомагав у центрі для літніх людей, скажуть, що вони здобули від цього справжнє задоволення.

У всій Північній Америці люди починають переоцінку цінностей, намагаються спростити своє життя, хочуть зрозуміти, у чому ж воно, справжнє щастя. Такі події, як трагедія 11 вересня, показали, що в житті є щось більше, ніж майно, яке вони мають. Люди починають розуміти, що щастя не в тому, що вони купують, а в тому, ким вони є. Спільність, співчуття, доброзичливість і подяка - ось цінності справжнього життя.

Як ми любимо казати: люди починають рухатися від "я" до "нас"

Прагнення до нескінченного багатства - шлях одинака. Це означає заробляти більше, ніж інші, і перемагати своїх конкурентів за всяку ціну. Пошук щастя включає побудову міцних взаємин між людьми в нашому житті і створення таких умов, щоб наше суспільство й увесь світ, ставали все кращими й кращими.

Зробивши вибір витрачати час не на пошук способів, як розбагатіти ще більше, а на те, як більше часу віддавати іншим, ми зможемо зміцнити наші сімейні узи, поліпшити наші сусідські взаємини і досягти кращої якості життя. Врівноваженість - ось, що важливо. Допомога іншим не приведе нас до втрати грошей, це - здійснення нашого особистого й громадського обов'язку.

Чи відмовитеся Ви від свого улюбленого заняття для того, щоб тренувати невелику команду, або використовуєте гроші, які ви зазвичай витрачали на уранішню каву, на те, щоб купити листівку із словами подяки для вашого співробітника - життя за принципом «Я для Нас», зможе принести вам багатство справжнього щастя.

Крейг і Марк Кілбергер. Спеціально для Великої Епохи 

Міжнародні захисники прав дітей Крейг і Марк Кілбергер - співавтори книги «Я для Нас: пошук Сенсу життя в матеріальному світі». Вони також є засновниками руху Free the Children (Вільні Діти) і Leaders Today (Лідери нашого часу).

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...