Мене звати Лу Мінхуей. Мені 10 років, я з міста Харбіна провінції Хейлунцзян [Китай]. Зараз у мене немає дому. Мені дала притулок одна бабуся, практикуюча Фалуньгун, у місці, далекому від Харбіна.

Моя мама потрапила до тюрми за те, що займається китайською гімнастикою Фалуньгун, а де мій тато, я уявлення не маю.

В мене майже не залишилося жодних спогадів про маму, і, наскільки я пам’ятаю, я завше жила зі своїм батьком. Тато називав мене Хуей-хуей, але я вже дуже давно не чула, як він зве мене, не чула його голосу.

Коли мені було сім, одного разу вранці тато поїхав із дому і більше не повертався. Я цілий день була вдома одна. Коли стало темно, я заснула. Потім мене розбудив телефон – дзвонив і дзвонив.

Я крикнула: „Тато, телефон дзвонить!”. Але ніякої відповіді не було. Незабаром мене знову розбудив телефонний дзвінок, і я знову покликала тата. Ніхто не відповідав.

На світанку приїхав друг мого батька, щоб забрати мене. Я більше ніколи не бачила свого тата з того часу. Він зник так несподівано!

Одного дня, коли ми були в гостях у друга бабусі, я побачила листівку про Фалуньгун. В ній була інформація про дядю, якого закатували до смерті в трудовому таборі.

Повернувшись додому, я спитала в бабусі: „Ім’я та вік чоловіка в листівці – як у мого батька. Може, це мі тато?”

Вона переконувала мене: „Ні, Хуей-хуей, це не твій батько”.

„Я не вірю тому, що Ви кажете”, – заперечувала я.

Пізніше вона спитала мене: „Хуей-хуей, а що, як це дійсно був би твій батько?”

Вірно, я думала: що б я могла зробити, якби той чоловік був моїм татом? Що б я могла з цим поробити?

„Правда, я нічого не можу вдіяти...”, – сказала я бабусі.

Я сильно нудьгую за батьком. Він пішов кудись і залишив мене, не сказавши ні слова. Тато, повернись! Ти не можеш залишити мене одну!

Довідка про батьків Лу Мінхуей:

Лу Менсінь, батько Лу Мінхуей, народився в 1963 році. Він працював лектором у Північно-східному університеті лісового господарства.

10 жовтня 1999 року її батько відправився до Пекіну, щоб апелювати проти заборони Фалуньгун, але був заарештований та затриманий у відділенні Дунлі муніципального бюро громадської безпеки м. Харбіна.

Шістнадцять місяців потому він був незаконно засуджений до трьох років тюремного ув’язнення районним судом Дунлі в Харбіні.

3 квітня 2005 року Лу Менсінь був удруге заарештований та ув’язнений на два роки.

Через деякий час тюрма відмовилася утримувати Лу Менсіня, оскільки в нього з’явилися симптоми туберкульозу. Його відправили до трудового табору Ваньцзя, де 27 квітня 2006 року він був закатований до смерті. Надійні джерела підтвердили: він помер через численні пошкодження внутрішніх органів.

Сюй Веньін, мати Лу Мінхуей утримують в жіночій тюрмі м. Харбіна. Через те, що Лу Мінхуей залишалася одною – батько замучений до смерті, а мати заарештована, дівчинці надала притулок добропорядна практикуюча Фалуньгун.

Довідка:

Фалуньгун (або Фалунь Дафа) – один із видів ціґун (традиційна китайська гімнастика). В 1999 році комуністичний режим Китаю всупереч китайським законам і Конституції незаконно заборонив Фалуньгун через велику кількість послідовників (близько 100 млн.) З того часу в Китаї здійснюється жорстоке пригноблення практикуючих Фалуньгун, яке супроводжується катуваннями та вбивствами. Більше того, в 2004 році стало відомо про масові насильниці вилучення внутрішніх органів для продажу в живих послідовників Фалуньгун у Китаї, що продовжуються донині. 

Лу Мінхуей. Спеціально для Великої Епохи

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...