• Охорона здоров’я в Зімбабве погіршується одночасно з правами людини

  • Вівторок, 4 листопада 2008 року
Зімбабве — проблемна держава. Населення цієї країни, що колись було житницею Африки, страждає від наслідків урядової політики, яка чинить великий вплив на здоров’я та рівень життя людей.

З інфляцією, що досягла безпрецедентного рівня в 231 мільйон відсотків, країна опинилася в політичному і гуманітарному глухому куті. Надії на політичне врегулювання, що з’явилися після згоди на поділ влади між президентом Робертом Мугабе та опозиційним лідером Морганом Тсвангірай, швидко були розвіяні через нездатність політичних противників розділити контроль над найбільш важливими міністерствами — оборони, внутрішніх справ і фінансів.

Ситуація з охороною здоров’я в країні все далі погіршується, що більше всього зачіпає найбільш уразливих — дітей. За оцінками ООН понад 5 млн чоловік — майже половина населення країни — потребує продовольчої допомоги. 83% мешканців Зімбабве живуть на менш ніж 2 долари на день, і 43% населення — недоїдає, повідомляє всесвітня продовольча програма ООН.

Рейчел Паундс, директор програми «Врятуйте дітей Зімбабве», закликала звернути увагу на прогресуючий рівень недоїдання серед дітей та необхідність збільшення продовольчої допомоги. Багато дітей, щоб вгамувати голод, їдять щурів або деякі неїстівні коренеплоди, на кшталт макурі, які кишать отруйними паразитами. Цей коренеплід не має поживної цінності та викликає жахливий більш у шлунку.

Недостатнє харчування погіршує ще більше імунітет людей. Особливо це стосується ВІЛ/СНІДу, яким інфікований кожен п’ятий дорослий мешканець Зімбабве, країни, що посідає 4-е місце в світі за рівнем поширеності ВІЛ.

Ситуація, критична в найбільших містах, ще більш серйозна в сільських районах, де спостерігається крайня нестача основних матеріалів, холодильників, ліків та медичного персоналу. Багато місцевих клінік залишилися під керівництвом медсестер, які мають недостатньо знань та засобів, щоб лікувати більшу частину пацієнтів.

Значні успіхи в охороні здоров’я дітей, що були досягнуті в 1980-х роках, за даними Всесвітньої організації здоров’я, були зведені нанівець. Програми з щеплення від головних дитячих захворювань, таких як дифтерія, поліомієліт та кір, нині охоплюють менше 70% дітей. Приблизно 115 тис. дітей віком молодше 14 років, за даними ЮНІСЕФ, заражені ВІЛ-інфекцією.

Лікарі масово залишають країну через низькі зарплати і погані умови праці. В червні 2007 р. Асоціація лікарів Зімбабве за права людини (ZADHR) заявила: «Система охорони здоров’я близька до краху. Зникнення персоналу і, як наслідок, пацієнтів з центральних та решти лікарень означає розвал системи охорони здоров’я».

Продовольча криза істотно вплинула на дитячу освіту. Чимало дітей кидають школу, оскільки повинні заробляти на їжу, або через те, що їхні вчителі не можуть їздити до школи. Крім того, багато вчителів ВІЛ-інфіковані.

Це жахлива ситуація для країни, чия система охорони здоров’я разом із ПАР була в числі найбільш розвинутих серед інших африканських країн, розташованих на південь від Сахари. В мене була можливість спостерігати це під час поїздки до країни в середині 1980-х.

Незважаючи на те, що права людей систематично порушуються в самому широкому значенні цього слова, президент Мугабе вперто відкидає будь-яку критику його політики. Він неодноразово заявляв: «Дозвольте мені ще раз сказати, що Заходові слід обійтися без своїх повчань щодо прав людини. Вони не мають морального права оголошувати себе прикладом для наслідування в сфері прав людини».

Зімбабве необхідна широка зарубіжна допомога для подолання цієї кризи. Проте уряд наклав великі обмеження на роботу служб гуманітарної допомоги. Хоча допомога інших країн і має критичне значення, однак саме новий об’єднаний уряд Зімбабве повинен вивести країну з кризи та відновити систему охорони здоров’я, що колись являла собою взірець наслідування для інших країн.

Д-р Сезар Челала — міжнародний консультант в сфері охорони здоров’я.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...