У всьому світі ціни на продукти харчування стрімко підвищуються, і більше за всіх страждають від цього споживачі у країнах, що розвиваються. Яка ж причина такого різкого повороту подій? Вона полягає в тисячах факторів, які діють сьогодні: від підвищення доходів і збільшення попиту на високоякісні продукти, такі як м’ясо та овочі, до зростаючої урбанізації, посилення впливу біопалива ті дефіциту їжі через стихійні лиха.



Показове економічне зростання у Африці та Азії починаючи з 2000 р. стимулювало розвиток попиту на продукти, в той час як у більшості країн, які розвиваються, спостерігається постійне падіння росту інвестицій у агротехніку з метою підвищення врожайності, а також застій у торгівлі. Ці сили перетворюють всі аспекти глобального продовольчого ринку – від ферми до прилавку.

В той же час загальний світовий об’єм сільськогосподарського виробництва та запасів їжі досяг найнижчого рівня в історії, що ще більше сприяє підвищенню цін на продукти. Згідно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO), глобальні запаси зернових, особливо пшениці, в 2006 році були найнижчими за останні двадцять з лишком років (з початку 1980-х).

Разом ці фактори чинять вплив на життя споживачів світу, особливу на найбіднішу частину. Двоє з цих факторів – виробництво біопалива та зміна клімату – є безпрецедентними проблемами, які сильно вплинуть на ситуацію з продуктами харчування у майбутньому.



Виробництво біопалива

Одночасно із збільшенням об’ємів виробництва біопаливної продукції, яка є альтернативним джерелом енергії, на продовольчих ринках відбуваються радикальні зміни. Щоб об’єктивно оцінити ці зміни, слід взяти до уваги наступну статистику, надану FAO: починаючи з 2000 р. споживання злаків у їжу збільшилося на 4 %, а використання злаків у промислових цілях збільшилося на більше ніж 25 %. Тільки в США, згідно з Інститутом політики Землі, використання кукурудзи для виготовлення етанолу між 2000 і 2006 роками зросло на 250 %.

Незважаючи на те, що біопаливо розглядається як панацея проти зростання викидів вуглецю, воно також має свої недоліки. Біопаливо може негативно позначитися на бідних людях у країнах, які розвиваються, стимулюючи підвищення цін та коливання вартості продуктів.

Для того щоб висвітлити потенційний вплив виготовлення біопаливної продукції на вартість продуктів харчування, Міжнародний дослідницький інститут із розробки продовольчої політики (МДІПП) змоделював два сценарії можливих наслідків для цін до 2020 року. В першому сценарії існуючі плани багатьох країн з інвестування в біопаливо будуть реалізовані, а країни з високим потенціалом позапланово збільшать об’єми виробництва біоенергії. Відповідно до другого сценарію, виготовлення біопаливної продукції в два рази перевищить об’єми виготовлення, які очікуються у першому сценарії. За першим сценарієм, до 2020 року ціни на кукурудзу підвищаться на 26 %, а ціни на оливкове насіння – на 18 %; за другим сценарієм, ціни на кукурудзу та оливкове насіння зростуть відповідно на 72 % і 44 %.

У країнах, які розвиваються, селяни, котрі виробляють значний надлишок продукції для ринку, можуть отримати вигоду з високих цін. Однак, у кінцевому рахунку, вплив високих цін на бідних людей буде негативним. Це тому що бідні люди витрачають приблизно 50-70 % своїх доходів на їжу, а більш високі ціни на сільськогосподарську продукцію змусять їх перейти на ще менш урівноважену дієту, що рано чи пізно позначиться на стані їхнього здоров’я. Країни Африки на південь від Сахари постраждають більше всіх. У випадку збільшення виробництва біопалива кількість споживаних калорій в цих країнах може знизитися більше ніж на 8 %.

Біопаливо також може негативно позначитися на довкіллі, незважаючи на те що воно є альтернативою викопному паливу з великими викидами вуглецю. При відсутності правильного управління й регулювання, виготовлення біопалива може призвести до вирубування лісів, вимирання різноманітних форм життя та зловживання добривами та пестицидами, які у перспективі погіршать якість землі та води, що забезпечують харчами бідних людей.

Нова методика, яка перетворює целюлозну біомасу у рідке паливо, збільшить додаткову вартість за рахунок утилізації використаної біомаси та використання менших земельних ресурсів. Подібні технології другого покоління, однак, все ще знаходяться в процесі розробки, а третього покоління, наприклад, водню, – в процесі зародження.

Змагання між їжею та паливом у недалекому майбутньому буде продовжуватися. Більші інвестиції у сільськогосподарську науку та науку про продукти харчування можуть сприяти балансу взаємовпливу між ними та пом’якшити вплив високих цін на бідних споживачів, створюючи одночасно нові потоки доходів для сільської місцевості. Технології другого покоління можуть показати країнам, які розвиваються, правильний шлях, як з користю використовувати біоенергію.

Зміна клімату

Зміна клімату створює негативні наслідки для глобального виробництва харчових продуктів, в результаті чого задовольняти міжнародний попит на продукти харчування стає дедалі важче. З підвищенням температури підвищується ризик посух, повеней та втрат врожаю. За деякими прогнозами, глобальне потепління може скоротити сільськогосподарське виробництво ВВП на 6 % до 2020 року, що сильно нашкодить країнам, які розвиваються.

Виробництво в цих країнах зменшиться на 20 %, а в індустріальних – на 6 %. Наслідки від зміни клімату у різних регіонах будуть різними в залежності від врожаю (с/г культури), географічного положення та місцевого клімату. Очікується, що Південна Азія стикнеться з різким падінням виробництва злакових культур на 22 %, в той час як у розвинутих країнах та Латинській Америці, ймовірно, відбудеться збільшення продуктивності.

Зміна клімату також призведе до посилення продовольчої нестабільності у світі, особливо у бідних країнах. Як вже було зазначено вище, країнам Африки на південь від Сахари дістанеться більше всіх: згідно з підрахунками, число голодуючих людей в цьому регіоні може зрости втричі в період між 1990 і 2080 рр. внаслідок побічного впливу від зміни клімату.

Десятки років тому аграрні кризи могли бути вирішені за допомогою техніки. „Зелена революція” 1960-х років представила високоврожайні сорти пшениці та рису, попередивши широко розповсюджений голод. На жаль, на цей раз одних лише технологічних нововведень буде недостатньо, аби впоратися з продовольчими витратами, викликаними зміною клімату. Однак виправити ситуацію можуть капіталовкладення та політичні заходи, направлені на збільшення сільськогосподарської продуктивності, підвищення адаптованості сільської місцевості до зміни клімату та допомогу сільським громадам та дрібним землевласникам під час втрати врожаю.

Стаття заснована на звіті Міжнародного дослідницького інституту із розробки продовольчої політики „Світове продовольче становище: нові рушійні сили та необхідні заходи”.

Автор Марк Роузгрант – директор відділу екологічних та виробничих технологій при МДІПП. Спеціально для Великої Епохи.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...