• Зоряні війни по-китайськи

  • Четвер, 25 січня 2007 року
 
Коли 11 січня Китай знищив старий  супутник за допомогою балістичної ракети, демократичні країни різко критикували це, заявивши, що такі дії спровокують нову космічну гонку. Відповідь тоді була звичайною для Пекіна - він заперечував факт випробувань.
 
Пізніше Пекін випустив заяву, в якій йшлося, що цей акт став спробою змусити США згорнути їх програму з розробки космічної зброї з бюджетом в мільярд доларів. Дивний спосіб добиватися змін.
 
Провокаційний ракетний удар показав Заходу, що китайський комуністичний режим не тільки володіє вкрай складними передовими космічними технологіями, але й може застосовувати їх без будь-яких вагань, не звертаючи уваги на наслідки.
 
За повідомленням «San Francisco Chronicle», в результаті комп'ютерного моделювання було встановлено, що під час вибуху застарілого китайського метеорологічного супутника утворилося щонайменше 300 000 уламків.
 
Потік металевих частинок може не тільки пошкодити МКС, але й послужити перешкодою роботі інших космічних об'єктів, які управляють зброєю на Землі.
 
Ці дії не тільки обурили військових фахівців, але й нагадали світові про напружену епоху, коли США та СРСР конкурували за космічну перевагу. Останній раз космічний об'єкт був знищений у 1985 році, коли США зруйнували один із своїх супутників.
 
«Сумно, що Китай вирішив вступити на цю стежку, - сказав один з чиновників американської адміністрації «San Francisco Chronicle». - За останні 20 років жодна країна не здійснювала такого вчинку, і це в той час, коли міжнародна співпраця в космосі стала настільки тісною. Це сфера  для комерції, науки і досліджень. Такі події відкидають нас назад в епоху Холодної війни».
 
Без попередження
 
Після ракетного випробування, в результаті якого Китай став третьою після США і СРСР країною, що знищила космічний об'єкт, експерти висловлюють тривогу з приводу тактики Пекіна діяти «з-під підлоги».
 
«Вони думають, що можуть робити практично все, що забажають», - говорить доктор Пол Монк, колишній експерт з Китаю, військовий розвідник Австралії.
 
«Найбільш турбує те, що це було зроблено без попередження, - сказав він «Великій Епосі», - відсутність прозорості в китайському плануванні, військовому розвитку і намірах вселяє побоювання». Він підкреслив, що  запуск ракети свідчить про те, що Пекін ще не в змозі бути членом міжнародного співтовариства, який володіє почуттям відповідальності.
 
Деякі експерти по Азії розглядають запуск ракети як найпровокаційнішу акцію з часів проведення КНР ракетних випробувань десятиліття тому поблизу узбережжя Тайваню, острову з населенням  23 мільйони чоловік, який володіє фактичною незалежністю від КНР з 1949 року, коли комуністи силою захопили владу на материку.
 
Хвилювання світової громадськості
 
Не дивно, що Тайвань став однією з перших країн, які засудили знищення супутника. За повідомленням щоденної тайваньської газети «China Post» спікер уряду Чен Вень-цань сказав: «Глибоко в своїй душі Китай прагне стати військовою наддержавою і домінувати в регіоні, використовуючи силу». Серед інших держав, які відкрито критикували випробування КНР  і вимагали пояснень були Японія, Південна Корея і Австралія.
 
«Уряд вимагає пояснень з приводу майбутніх планів китайського уряду щодо розвитку і використання зброї, здатної знищувати космічні об'єкти», - сказала  спікер австралійського департаменту МЗС і торгівлі, - повідомляє  «Sydney Morning Herald». Канада і Великобританія також засудили несподівано проведені випробування.
 
Серйозний «підтекст»
 

Після того, як міжнародне співтовариство відійшло від першого шоку, питання про значення дій КНР залишається відкритим.
 
Доктор Монк, автор книги «Грім з тихої зони: перегляд поглядів на Китай», вважає, що ракетний удар є  викликом американському пануванню в космосі.
 
В даний час США використовує 443 з 845 діючих супутників на орбіті планети, що складає 53 % всіх супутників. У володінні Китаю знаходиться лише 4 % супутників.
 
«Китай неначе посилає повідомлення: «Ми налаштовані серйозно і якщо ви не хочете сісти за стіл переговорів ...ми чинитимемо тиск», - говорить доктор Монк, -  це дуже серйозно».
 
На його думку, на відміну від Китаю, військові можливості західних держав можна оцінити. Основне занепокоєння викликає те, що дійсні наміри КНР не відомі.
 
Кажучи про довготривалі наслідки, на думку  експертів, відносно Китаю можливі два сценарії.
 
Цілком очевидно, що можна чекати продовження розвитку китайської ракетної програми. В усякому разі, доти, поки США не почнуть серйозний діалог про дотримання балансу в цій сфері.
 
За іншим сценарієм, Китай не зупиниться до тих пір, поки не буде здатний накласти вето на американські військові дії і тоді впритул візьметься
за Тайвань. Тоді це дуже серйозно змінює справу.
 
Хоча здається логічним, що за бажанням більшої військової присутності стоїть зростаюча економіка Китаю, доктор Монк вважає, що скритність КНР принесе більше шкоди, ніж користі. Таку думку висловлюють й інші експерти.
 
«Це інша сторона Китаю, яку Пекін зазвичай ретельно приховує, - пояснює «The New York Times» Чон Пінь-Лін, експерт з китайських збройних сил на Тайвані. - Він багато говорить про мир і дипломатію, проте процес розробки високотехнологічної зброї ніколи не припинявся».
 
Безвідповідальне застосування
 
Саме таке застосування, а не просте володіння високими технологіями викликає роздратування США та інших західних країн. Дійсно, Китай відомий як постачальник зброї найбільш антидемократичним режимам.
 
Наприклад, Іран співробітничає з КНР в області ракетної програми протягом майже десятиліття. Згідно з інформацією, опублікованою антиядерною групою із спостереження Ірану, Тегеран імпортував китайські ракети «Шовковий черв'як» і могутніші антикорабельні C-802. Пізніше вони були використані бійцями Хезболли під час ліванської війни в 2006 році.
 
Минулого року Пекін продемонстрував, що володіє технологіями, здатними збивати за допомогою лазерного променя супутники, які залишаються недоступними для США - країни, що має понад десяток супутників-шпигунів на орбіті Землі.
 
Західні країни відіграють роль
 
Забувши на хвилину про критику, давайте подивимося, що можуть зробити західні країни для приборкання Китаю, що розвивається, і його тактики у дусі Холодної війни.
 
Один із шляхів - спроба диктувати свої умови, проте маловірогідно, що це спрацює - КНР дуже велика і горда.
 
Інша можливість - введення обмежень на торгівлю і застосування більшого політичного тиску для стимулювання внутрішніх змін.
 
За словами доктора Монка, ключовий момент в тому, щоб дозволити Пекіну відчути себе повноцінним членом міжнародного співтовариства, який несе відповідальність і володіє прозорістю.  «Якщо ми настільки чутливі до економічного тиску... ...це погано для нас. Якщо Китай потерпить крах, то це викличе серйозні проблеми», - прокоментував він.
 
Через ці причини політичні реформи вже давно назріли в Китаї. Тоді як багато людей звеличили Китай як великого і могутнього союзника, покликаного замінити США, деякі висловлюють застереження.
 
До тих пір, поки Китай подібно до Японії не стане інтегрованим членом міжнародного співтовариства з демократичною політикою, Заходу слід проявляти обережність.

Версія англійською

 
Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...