• Влада Китаю підтримує терор

  • Середа, 22 листопада 2006 року

Терористи та екстремістські держави отримують дружню підтримку китайської влади. Чи дійсно Китай може бути таким надійним союзником у війні проти терору, яким себе подає? Або ж у цій війні Китай стоїть по той бік фронту?

На зустрічі, що відбулася в лютому 2002 р. між президентом США Джорджем Бушем і колишнім головою Комуністичної партії Китаю Цзянь Цземінем, Цзянь визнав за потрібне ясно і конкретно повідомити про свою позицію протидії терору і підтримки глобальних зусиль, спрямованих на його викорінювання. На зустрічі у квітні 2006 р. між президентом Бушем і нинішнім головою КПК Ху Цзіньтао з уст Ху прозвучали аналогічні заяви. Проте, якщо поглянути на діяльність КПК уважніше, то проявиться зовсім інша картина.

Зроблено в Китаї

Не секрет, що бойовики Хезболлах озброєні ракетами "Фаджар", "Зільзаль" і "C-802/Нур", які поставляються їм Іраном. Проте, насправді багато іранських балістичних і крилатих ракет виготовлено в Китаї, або розроблено за його сприяння.

Як відомо, ракети "C-802" (або "Нур"), за допомогою яких бойовики Хезболлах атакували корвет військово-морських сил Ізраїлю "Ханіт" і корабель єгипетського флоту під час недавньої війни в Лівані, постачалися Іраном. Насправді ж "C-802" – це експортна назва китайської ракети "Ін Цзі 82" ("Ying Ji 82"). [1] Після закінчення війни в Персидській затоці в 1991 р. Іран придбав у Китаї протикорабельні крилаті ракети з турбореактивним двигуном "C-802", що мають дальність польоту 120 км. Як стверджують експерти Міжнародного центру аналізу й стратегії, в середині 90-х Іран за сприяння Китаю приступив до виготовлення ракет "C-802" під кодовою назвою "Нур".

На думку експертів, ракети "Фаджар" і "Зільзаль", якими була атакована територія Ізраїлю під час війни в Лівані, розроблені в Ірані за сприяння військових фахівців Китаю і Північної Кореї і виготовлені завдяки застосуванню китайської технології – наприклад, використовувалася розроблена в Китаї технологія виробництва твердопаливного реактивного двигуна. [2]

На думку деяких експертів, ракета "Фаджар-5" – це насправді модифікація китайської ракети "WS-1", яку Іран імпортував із Китаю наприкінці 80-х – початку 90-х років. [3]

Також не буде незайвим згадати про сприяння китайського керівництва в реалізації намірів Ірану модернізувати ракети "Скад" [4], розроблені прихильником Китаю – Північною Кореєю. У ряді звітів експертів також повідомляється про надання Китаєм технічної й промислової допомоги Ірану в реалізації національних програм створення ракетної зброї. Відповідно до звіту ЦРУ, в серпні 1996 р. Китай і Іран підписали угоду на 3 млрд. доларів США, за одним із пунктів якого передбачається продаж Ірану китайських балістичних ракет, технології наведення ракет і устаткування для виробництва ракет. [5] У доповіді ЦРУ Конгресу США від 1997 р. також повідомляється про постійну підтримку Китаєм іранських програм створення ракетної зброї.

На думку Бейтс Джіл – керівника Проекту дослідження проблем нерозповсюдження  ядерної зброї у східно-азіатському регіоні, що проводиться  Монтерейським інститутом міжнародних досліджень (м. Монтерей, Каліфорнія), на початку 80-х Китай приступив до продажу зброї Ірану, реалізовуючи традиційне, ракетне, ядерне й хімічне озброєння. [6]

У статті, опублікованій газетою "Таймс", Стівен Поллард стверджує: "Китай також основний постачальник нетрадиційної зброї Ірану, і, разом із тим, Китай, як вважають практично всі спостерігачі, незаконно продає Ірану головні компоненти для створення хімічної та ядерної зброї". [7]

У публікаціях, розміщених на популярному блозі "China Confidential", повідомляється, що вертоліт ВПС Ізраїлю був збитий ракетою, яка, мабуть, виготовлена в Китаї. Також стверджується, що Іран забезпечив ліванських шиїтів ракетами "Цяньвей" ("Qianwei") китайського виробництва – дуже ефективними переносними зенітно-ракетними комплексами (ПЗРК) класу "земля-повітря". На думку експертів "Цяньвей-2" –  найефективніший у світі переносний комплекс класу "земля-повітря", що перевершує за тактико-технічними характеристиками американський "Стінгер" і французький "Містраль". Ракетні комплекси "Цяньвей" виготовляються китайською державною військово-промисловою компанією "Сіньшидай", проти якої США недавно ввели санкції, звинувативши цю компанію у продажі зброї Ірану. [8]

Застосування Хезболлах у 2004 р. виготовлених в Ірані безпілотних літальних апаратів для збору розвідданих на території Ізраїлю викликало у ізраїльтян серйозне замішання. Під час недавньої війни в Лівані ізраїльські військово-повітряні сили збили один такий безпілотний апарат Хезболлах за 10 км від м. Акко, розташованого на півночі Ізраїлю. Потужність вибуху апарату була настільки великою, що було висунуто припущення про наявність у пристрої апарату могутнього блоку самознищення, який цілеспрямовано був задіяний неподалік на території Ізраїлю.

Як не дивно, але Ізраїль сам багато в чому причетний до появи в Ірану безпілотних літальних апаратів. На початку 90-х Ізраїль продав Китаю свій протилокаційний безпілотний літальний апарат "Гарпія". У 2006 р. Іран продемонстрував новий безпілотний літальний апарат, багато в чому схожий з "Гарпією". Ніякої офіційної заяви про використання Китаєм ізраїльських розробок при конструюванні для Ірану нового безпілотного літального апарату немає, проте схожість форм указує на таку можливість. [9]

Теракт, здійснений терористом-смертником біля нічного ресторану "У Майка" у Тель-Авіві у 2003 р., вивів на арену війни нову, ще більш довершену й смертоносну вибухову речовину, що не використовувалася раніше терористичними організаціями. Згідно з повідомленням ізраїльської розвідувальної служби Моссад представникам британської служби безпеки, аналогічна вибухова речовина, мабуть, застосовувалася для здійснення теракту в лондонському метро в 2005 р. За відомостями Моссад, ця вибухова речовина виготовлена в китайській лабораторії неподалік від Пекіна. [10]

На відміну від США і країн Заходу, які розглядають ХАМАС як терористичну організацію, китайська влада дуже швидко визнала новий палестинський уряд ХАМАС і поспішила запросити лідерів ХАМАС відвідати Китай з офіційним візитом. Більш того, вашингтонський журнал "Таймс" повідомляє про таємне сприяння рухові ХАМАС представником китайської розвідки. [11]

На обіді в резиденції сірійського президента Башар Хафез аль-Асада Ху Цзіньтао заявив, що створення Ізраїлю – це реалізація "змови колонізаторів, спрямованої на відторгнення в арабів безцінної для них території, – Палестини".

Також існують свідчення підтримки Китаєм Аль-Каїди. Наприклад, у схованці Аль-Каїди, влаштованій у печерах гірського масиву Тора-Бору, був виявлений великий склад виготовлених у Китаї боєприпасів.

Крім того, відповідно до повідомлень преси, під час війни в Афганістані китайські збройні сили надавали безпосередню допомогу Аль-Каїді. Наприклад, у Кандагарі виявилася присутність 15-ти  китайських солдатів. Інтернет-ресурс "Debkafile" опублікував повідомлення про переміщення через північно-західний Китай до Афганістану конвоїв, що складаються з китайських військових-мусульман, чисельністю приблизно 5 000-15 000 чоловік для битви в рядах талібів і Аль-Каїди. [12]

У звіті міжнародної правозахисної організації "Міжнародна Амністія" за червень 2006 р. повідомляється про те, як за допомогою виготовленої у Китаї зброї підтримуються криваві конфлікти, реалізуються плани кримінальних угрупувань і здійснюються інші серйозні порушення прав людини в таких країнах, як Судан, Непал, М’янма (Бірма) і Південноафриканська республіка. У цьому звіті КПК серйозно засуджується як один із найзначніших у всьому світі і найбільш безвідповідальних експортерів зброї.

"Сторіччя Китаю"

У 1994 р. Цзянь Цземінь заявив про необхідність протистояти "гегемонії" США, наприклад, шляхом надання  допомоги таким країнам, як Іран, який уже залучений до такого протистояння. [13]

Одна з причин протистояння могутності Америки полягає у швидкорослому "нафтовому апетиті" Китаю. Влада Китаю хоче бути упевненою в тому, що нафтові інтереси США не зможуть гальмуюче вплинути на енергетичні потреби Китаю. От чому Китай прагне до співпраці й укладення торгових угод з Іраном, Суданом, Саудівською Аравією та іншими країнами, що мають багаті нафтові родовища.

На сьогодні країни Близькосхідного регіону – четвертий за величиною торговий партнер Китаю. Професор Баррі Рубін в інтерв'ю журналу "Близькосхідний огляд міжнародних питань" повідомляє: "Китай досить пізно почав освоювати цей регіон, до того ж, не в змозі запропонувати в економічній або технологічній сфері щось більш значуще, ніж Сполучені Штати, Росія, Японія та Європа.  А тому Китаю доводиться освоювати маргінальні або ризикові ринки, укладаючи угоди на надання послуг із тими клієнтами, із якими ніхто не бажає мати справу, і постачаючи такі товари, які ніхто інший не стане їм продавати".

Зрозуміло, ці послуги і товари – зброя й сприяння виробництву зброї. Наприклад, саме таким чином Китай став основним постачальником зброї Ірану.

Інший гідний уваги приклад – Судан. Рада безпеки ООН і міжнародне співтовариство з усіх зусиль намагається покінчити з лиходійствами, що чиняться в цій країні. Проте Китай в обмін на нафту й далі забезпечує правлячий режим Судану винищувачами, бомбардувальниками, вертольотами, кулеметами і реактивними снарядами, через що військові дії у Судані набули ще більшого розмаху. Відповідно до твердження колишнього міністра уряду Судану, Китай – найбільший постачальник зброї владі Судану. [14]

Проте зіткнення інтересів у сфері споживання нафти – не єдина причина протидії правлячого режиму Китаю Сполученим Штатам.

Лідери Китаю розглядають XXI століття як "Сторіччя Китаю" – сторіччя, в якому КПК правитиме світом. Така амбітна заява є фундаментом пропаганди КПК, яка націлена на пробудження сильних патріотичних настроїв, звичних для нинішньої освіченої молоді Китаю. [15]

Такі патріотичні настрої – запорука того, що КПК удасться вижити. Компартія стикається з безліччю складних кризових явищ усередині країни, і тому як ідеологічний лідер уже більше не в змозі управляти Китаєм. Проте компартія може заявити про себе як про єдину силу, яка відродить китайську національну гордість, коли займе місце переважаючої сили світу. Більш підходящої можливості з'єднати свою долю з майбутнім Китаю і залишитися на вершині правління для КПК просто немає.

Американський вплив, як кістка в горлі, заступає шлях утілення амбіцій правлячого китайського режиму.

Зв'язок патріотичних віянь і антиамериканського настрою Китаю стає вельми очевидним, коли мова заходить про Тайвань.

В інтерв'ю Бі-Бі-Сі від 17 серпня 2006 р. представник Китаю в ООН Ша Цзукан заявив: "Момент, коли Тайвань оголосить про свою незалежність, хто б її не визнав, не залишить Китаю ніякого вибору".

Він також додав: "Розміри Тайваню не мають значення, тому що для Китаю навіть один дюйм власної території більш значущий, ніж життя всього населення країни. У цьому питанні поступок від нас не буде ніколи".

У липні 2005 р. професор Чжу Ченху з Університету національної оборони Народної визвольної армії Китаю роз'яснив на прес-конференції, організованій владою Китаю, до якої міри КПК готова ризикувати "життям свого населення" заради відстоювання прав на володіння Тайванем. Він заявив, що якщо США вплутаються у війну між Тайванем і материковим Китаєм, то Китай першим застосує ядерну зброю і зітре з лиця землі сотні міст США, навіть якщо доведеться втратити кожне місто на схід від м. Сіань.

У промові, авторство якої приписується Чи Хаотяню, колишньому міністрові оборони і заступникові голови Центральної військової ради Китаю, розміщеної на кількох веб-сайтах материкового Китаю (відзначимо, що в Китаї ЗМІ зазнають дуже жорсткої цензури, а тому така широкомасштабна публікація можлива лише за схвалення КПК), Чи Хаотянь заявляє таке: "Знищення сотні або навіть двох сотень мільйонів американців дійсно жорстокий учинок. Але це єдиний спосіб утілення в життя "китайського сторіччя"; сторіччя, коли КПК правитиме світом".

У цій промові Чи також стверджує, що при необхідності КПК пожертвує життями китайського населення, оскільки "чисельність населення можна відновити, навіть якщо загине більше половини китайців, які нині живуть. Але якщо загине КПК, то зруйнується все і назавжди!"

Китайське ядерне співтовариство

Ядерна загроза Ірану привернула увагу всього світу, проте мало хто розуміє, що без підтримки комуністичного режиму Китаю в Ірану не було б такої чудово розвиненої ядерної програми.

Згідно з повідомленням радіостанції "Вільна Азія", недавня заява Ірану про досягнення "значного успіху" у розробці технології збагачення урану насправді прикривала постачання до Ірану партії високоякісного урану з Китаю. [16]

У червні 2004 р. Бі-Бі-Сі, цитуючи звіт Ревізійної комісії з економіки й безпеки у відносинах США-КИТАЙ, повідомила таке: "Торгові операції Китаю спочатку полягали в продажі повністю укомплектованих ракетних комплексів, а згодом перетворилися, здебільшого, в експорт ядерних, хімічних і ракетних компонентів і технологій подвійного призначення". [17]

Іншими словами, іранська ядерна загроза розцвіла за активного сприяння китайського комуністичного режиму.

Блокування китайською владою обговорення ядерної програми Ірану в Раді безпеки ООН – ще одне підтвердження такого сприяння. А підтримка Китаю потрібна Ірану як повітря. У листопаді 2004 р. впливовий іранський чиновник наполягав на тому, щоб Китай "виступив проти обговорення іранського питання в Раді безпеки ООН".

10 серпня 2005 р., коли Іран знищив пломби, встановлені представниками МАГАТЕ на заводі з переробки урану, посол Китаю в ООН Ван Гуаньгуа заявив кореспондентам преси: "Я вважаю, запропонувати вирішення цього питання – прерогатива Відня [МАГАТЕ], а не Ради безпеки ООН". [18]

У квітні 2006 р. заступник міністра закордонних справ Китаю Цуй Танькай відвідав Тегеран із показною метою висловити занепокоєння з приводу заяв Ірану на тему збагачення урану і продемонструвати країнам Заходу позитивні заходи, що вживаються Китаєм у справі сприяння нерозповсюдженню ядерної зброї. Але, що ймовірніше, мета його місії полягала в зміцненні відносин між Китаєм та Іраном у галузі безпеки. [19]

Влада Китаю підтримує програму розробки Іраном ядерної зброї, тому що чудово розуміє – у КПК та Ірану спільний ворог. Китай підтримує уряди тих країн, які виступають проти США. Влада Китаю бачить в Ірані союзника, який виступить на стороні правлячого режиму Китаю у разі виникнення будь-якого конфлікту з США; неминучого за уявленнями КПК конфлікту.

Влада Китаю вживає заходи для створення співтовариства ядерних держав, здатних протистояти США. Коли Іран, нарешті, розробить ядерну зброю, то відбудеться об'єднання Ірану з північнокорейським режимом, який, уже маючи ядерною зброєю, терпіти не може США та підтримує Китай.

Влада Китаю говорить про протидію терору, але літопис подій за участі Китаю говорить абсолютно про інше.

Оскільки країни Заходу серйозно стурбовані ліквідацією терористичних організацій і угрупувань, що застосовують усе більш смертоносну зброю, то їм мимоволі доведеться поставити собі таке запитання: коли країни Заходу погоджуються на співпрацю з китайською владою в галузі удосконалення озброєння Китаю, то чи замислюються вони над тим, на кого згодом буде спрямовано цю високотехнологічну зброю?


[1] http://en.wikipedia.org/wiki/C-802

http://counterterrorismblog.org/2006/07/Hezbollahh_missile_strikes_uav_o...

http://www.fas.org/man/dod-101/sys/missile/row/c-802.htm

[2] http://www.globalsecurity.org/military/world/iran/mrl-iran.htm

http://www.iran.org/tib/public/4001.htm

http://www.meforum.org/article/806

http://www.nti.org/db/china/miranpos.htm

[3] http://vitalperspective.typepad.com/vital_perspective_clarity/2006/07/in...

http://www.bloomberg.com/apps/news?pid=20601087&sid=asaKdKEgFBC8&refer=home

[4] http://www.globalsecurity.org/military/world/iran/mrl-iran.htm

[5] The Iran Brief, 1 October 1996, р. 4; and 5 December 1996, р. 6; Al-sharq Al-awsat (London), 29 August 1996; in Fbis-nes-96-169, 29 August 1996

[6] http://meria.biu.ac.il/journal/1998/issue2/jv2n2a7.html

[7] http://www.timesonline.co.uk/article/0,,6-2302757,00.html

[8] China Confidential, August 13, 2006. http://chinaconfidential.blogspot.com/2006/08/missile-that-downed-israel...

[9] China Sows The Whirlwind: Implications on Hezbollahh's Iranian-chinese Weapons by Richard Fisher, Jr, July 26th, 2006, International Assessment and Strategy Center. (Ричард Фішер. Китай сіє розбрат: Ірано-китайська зброя Хезболлах.)

http://www.strategycenter.net/research/pubID.117/pub_detail.asp

[10] http://web.israelinsider.com/Articles/Security/5997.htm

http://www.ynetnews.com/articles/0,7340,L-3111121,00.html

[11] http://washingtontimes.com/national/20060615-111752-3841r_page2.htm

[12] China Moves Forces into Afghanistan, Debkafile, October 6, 2001

http://www.debka.com/article.php?aid=76 (Китай відправляє озброєні сили до Афганістану.)

[13] http://www.timesonline.co.uk/article/0,,6-2302757,00.html

[14] http://www.sudantribune.com/article.php3?id_article=7165

[15] See Losing the New China: а Story of American Commerce, Desire and Betrayal, p 1-18 for а powerful description of how the Chinese regime cynically manufactures such patriotism. (Ethan Gutmann, Encounter Books: 2004) (Див. Етан Гутман. Втрачений новий Китай: історія американської торгівлі, намірів і зради, ч. 1-18 - яскравий опис того, наскільки цинічно правлячий режим Китаю продукує такі патріотичні настрої.)

[16] China Exporting Weapons to 'Rogue' Countries, Chen Jingsong, Radio Free Asia, July 3, 2006

http://www.theepochtimes.com/news/6-7-3/43493.html (Китай постачає зброю екстремістським державам. Чень Цзіньсун, радіо ”Вільна Азія”, 3 липня 2006 р.)

[17] US accuses China of weapons trade

http://news.bbc.co.uk/2/hi/asia-pacific/3809067.stm (США звинувачують Китай в торгівлі зброєю.)

[18] Confront China's Support for Iran's Nuclear Weapons, John J. Tkacik, Jr., April 18, 2006

http://www.heritage.org/Research/AsiaandthePacific/wm1042.cfm (Джон Дж. Ткасик. Протидія підтримці Китаєм ядерних програм Ірану.)

[19] Ibid.

Бен Камінський. Велика Епоха

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...