• Тягнути буйвола без мотузки – новорічна святкова вистава телебачення «Нова династія Тан»

  • Вівторок, 5 грудня 2006 року

Коли я був дитиною, я прочитав історію про чоловіка, який торгував старовинними  картинами. На одній із картин, що продавалися, був зображений хлопчик-пастух, який тягнув буйвола через міст.

Хлопчик стояв лицем до буйвола, усім тілом відкинувшись назад, щоб зрушити  тварину з місця. Відображена поза хлопчика наочно зображала його зусилля. Одному перехожому картина дуже сподобалася,  але її ціна була зависокою. Оскільки у нього із собою не було достатньо грошей, він попросив, щоб продавець відклав картину, поки він сходить додому за грошима.

Після того як продавець  повісив картину і  ретельніше її розглянув, він  виявив, що на картині  бракує  мотузки, за яку хлопчик мав би тягнути бика. Він розцінив це як дефект і, поспішно знайшовши пензлик, намалював мотузок.

Повернувшись, покупець  помітив мотузок, намальований  продавцем, і не захотів купувати картину. Він сказав продавцеві: " Я хотів купити картину саме тому, що відчував існування мотузка, не зважаючи на те, що його не була зображено на картині».

Приблизно рік тому я відвідав виставку "Колекція відомих сучасних китайських живописців і  каліграфії", організовану  пані Дай Мейлін та її сином Дай Дуні.

На виставці я був дуже вражений  роботою  Лі Керана, який зобразив  буйвола. Хлопчик-пастух, що їде на спині бика, був чітко зображений за допомогою всього лише кількох штрихів. Не зважаючи на те, що художник не зробив жодного мазка для  зображення   води, глядачі дійсно відчували, що буйвіл перетинає струмок і прямо зараз виходить із води.

Я почав розуміти, що китайці мають унікальний спосіб мислення, який привів до великих  відмінностей між східним  і західним мисленням  і логікою.

Вивчаючи тригонометрію в школі, я дізнався, що не потрібно малювати  кожну крапку на синусоїді.

Використовуючи  "п'ятикрапковий метод побудови", можна просто використовувати всього п'ять крапок для побудови кривої.  У коледжі, вивчаючи  обробку сигналів, я дізнався про теорему Найквіста, яка свідчить, що необхідно мати тільки дві крапки й частоту для того, щоб відтворити синусоїду. Ця теорія є  основою для перетворення даних у цифрову форму, а також для  телекомунікації у телефонах і мобільних телефонах у наш час.

З давніх часів у  китайців було  "дискретне" (уривчасте) мислення. Структура китайської мови й мислення не схожі на  західну  формальну логіку. Натомість просто описуються кілька крапок. Щодо того, як сполучати крапки, щоб сформувати криву – це справа читача. Як свідчить стара китайська ідіома: "Потрібно говорити, лише злегка стосуючись теми, і натякаючи".

Тому, кажучи на мові теорії інформації або комп'ютерного жаргону, можна сказати, що структура китайської мови й мислення належить до категорії "стислих кодів". У результаті специфіки китайської мови серед документів, надрукованих Організацією Об'єднаних Націй п'ятьма офіційними мовами, китайська версія завжди буває найкоротшою.

Ті, хто вивчає сучасну науку, знають, що, чим конкретніше  описано яке-небудь явище, тим вужчими стають його границі.

Наприклад, описуючи "гарячу воду", на додаток до  слова "вода" додається інше слово, щоб змінити її характерну властивість. У результаті словосполучення "гаряча вода" є більш специфічним, ніж "вода", але границя, яка визначає цю властивість води, є вужчою, і, таким чином, виключає "теплу водну" і "холодну воду".

Книга «Шляхи та чесноти» ( «Дао Де Цзін»), основна праця даоської релігії, складається з 81 вірша, у кожному з яких мовиться тільки на одну тему. На перший погляд, здається, що  немає ніякого зв'язку між темами кожного розділу.  Читачі, таким чином, повинні самі збудувати безперервність смислу шляхом їхніх власних роздумів. Те ж саме можна сказати і про праці  Конфуція «Аналекти».

Виходячи з цих прикладів, можна простежити таку концепцію й у традиційному китайському живописі,  в якому  деякі місця  залишаються порожніми, таким чином дозволяючи глядачеві самому створити цілісну картину у  своїй уяві, ґрунтуючись на власному розумінні. У західних картинах, написаних масляними фарбами, дуже рідко можна побачити порожні не зафарбовані місця.

Якщо ми не зрозуміємо, що особливість китайського мислення  заснована на традиції  духовного вдосконалення, то божественна краса китайської культури ніколи не буде  розкрита.

Інакше кажучи, досліджуючи суть китайської культури, яка містить у собі безліч міфів і легенд, ми не можемо тільки ґрунтуватися на поверховому поліпшенні техніки. Ми повинні глибше  зрозуміти мислення того, хто самовдосконалюється, і зміст духовної досконалості, що переплітається з культурою.

Традиційні китайські картини написані   штрихами, тоді як картини, написані масляними фарбами, ґрунтуються на контрасті в яскравості. У зображенні одного і того ж люди Сходу зосереджуються на виразі асоціативного значення, тоді як західні люди приділяють більше уваги зовнішній красі й технічній майстерності.

Західний танець вимагає строгої точності рухів, тоді як традиційний китайський танець фактично вимагає чогось іншого, що важко висловити. Вимоги до рухів у традиційному китайському танці, можливо, не такі високі, як у західних танцях, але, мабуть, саме це залишає  більше місця для уяви. З іншого боку, настрій і емоції виконавця виражаються через його манеру поводитися, рухи тіла й міміку.

Подивившись святковий новорічний концерт телебачення НТДТВ, я був зачарований пишністю декорацій, блиском  костюмів і високою майстерністю акторів. У мене постійно виникали асоціації з  китайською національною 5 000-річною цивілізацією та її традиційною культурою, – культурою, яка сповнена міфами і легендами, яка заснована на етиці й співчутті.

Безмежна уява, дивовижна музика, разом із  зведеними на сцені декораціями привели до того, що я ніби  загубився у часі і просторі, неначе я повернувся у часи прекрасної династії Тан і  злетів на небеса, щоб поклонитися Будді у величному божественному світі.

Дія концерту не просто проникла в мої почуття, його вплив виявився набагато глибшим, знайшовши резонанс у моїй душі.  Театральна вистава відновлює властиву нам людську природу – це дуже  важко описати  словами. Окрім акторів новорічного концерту Телебачення династії Тан (NTDTV), я ніколи не спостерігав ні в якої іншої артистичної групи такого глибокого і живого розуміння та інтерпретації традиційної китайської культури.

Тому я вважаю, що новорічний святковий концерт NTDTV  є унікальною можливістю пізнати китайську культуру.

Чжан Тяньлян. Велика Епоха

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...