ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Сором Параолімпійських ігор Китаю

Велика Епоха
Хоча Китай знову зачарував світ дивовижною церемонією відкриття Параолімпійських ігор, на якій з самого початку було проголошено, що будь-яке життя є цінністю, багато західних репортерів відзначили, що Китай — це країна, де інваліди постійно зазнають дискримінації.

Практикуючі Фалуньгун тримають плакат, де зображено картини насильницького вилучання органів у живих послідовників Фалуньгун у Китаї заради отримання прибутку, 18 липня 2008 р., Вашингтон. Фото: Gisela Sommer /The Epoch Times
Практикуючі Фалуньгун тримають плакат, де зображено картини насильницького вилучання органів у живих послідовників Фалуньгун у Китаї заради отримання прибутку, 18 липня 2008 р., Вашингтон. Фото: Gisela Sommer /The Epoch Times
Більше того, китайський комуністичний режим сам по собі був і зараз залишається винуватцем неприродних смертей та інвалідності великої кількості людей серед звичайних китайців. Численні кампанії з метою здобуття контролю над масами, що призвело до смертей десятків мільйонів китайців, стали офіційною політикою китайської компартії. Жорстокі допити поліції, насильницьке промивання мозків та тортури досі є насущною реальністю в сучасному Китаї.

Культурна революція Мао Цзедуна в 1960—1970 рр. була кривавою банею, покликаною знищити всіх опозиціонерів комунізму. Вона забрала життя десятків мільйонів китайців із усіх рівнів суспільства. Це завдало глибокої психічної травми китайцям, внаслідок чого вони намагаються не відходити від лінії партії, щоб не накликати на себе біду.

Приблизно кожні десять років режим укріплює це в головах наступного покоління. В 1989 році на площі Тяньаньмень студентів обстрілювали та давили танками. В 1999 році почалося переслідування Фалуньгун. Послідовників цього руху катували до смерті та ув’язнювали в трудових таборах, змушуючи працювати як рабів, або використовували їх у якості джерел органів для того, щоб розширити бізнес трансплантаційного туризму.

Атаки, вбивства та утиски тибетських ченців та черниць, уйгурів, підпільних християнських організацій, адвокатів та інших — з тієї ж опери. Все це жертви совісті, звичайні громадяни, яких комуністичний режим переслідує за їхню віру або за прагнення захистити її.

Китайський лідер Ху Цзіньтао заявив під час церемонії відкриття Параолімпійських ігор: «Ми стоїмо за рівність, протидію дискримінації, турботу про беззахисних та повагу прав людини». На жаль, очевидні факти та постійні зловживання правами людини китайським режимом показують, що його слова є брехнею, а також соромом для китайського режиму та його лідерів.

Живим жертвам масових розправ на Тяньаньмень не раді на Параолімпійських іграх


Бен Бленчард у статті на Reuters від 6 вересня сказав: «Як можна побачити, на Іграх немає кількох студентів, що брали участь у продемократичному протесті 1989 року на Тяньаньмень, включаючи колишнього чемпіона з метання диска та списа серед інвалідів, які стали фізично неповноцінними внаслідок кривавого пригнічення демонстрації.

Далі він заявив: «Фан Чжен, який втратив обидві ноги через те, що на нього наїхав танк під час цього інциденту, є живим свідком використання жорстокої сили та завадою урядові».

Послідовники Фалуньгун — теж небажані гості


Масові розправи на Тяньаньмень відбулися 20 років тому. Тоді світ уперше зміг на власні очі побачити через телебачення, як поводиться зі своїми громадянами китайський комуністичний режим. Китай закрив доступ ЗМІ до висвітлення цього інциденту лише через кілька днів.

Через 10 років розпочалася наступна масова кампанія з метою усунення іншої групи звичайних громадян. На цей раз мішенню стала медитативна практика Фалуньгун.

Комуністичний режим запровадив інтернет-блокаду, щоб не дозволити світові дізнатися про злочини проти людства, а також увести в оману китайський народ.

Путівник для журналістів по місцях переслідування послідовників Фалуньгун у Пекіні


Перед Олімпійськими іграми Інформаційний центр Фалунь Дафа опублікував путівник для журналістів по місцях переслідування послідовників Фалуньгун у Пекіні, в який були включені центри ув’язнення, що розташовані неподалік від місць проведення олімпійських змагань та готелів для гостів Олімпіади.

Жизель Саммер. Велика Епоха