Політичний шторм у Китаї ставить перед вибором

Починаючи з лютого, увага зовнішнього світу сфокусувалася на доленосних подіях, які відбуваються в Китаї одна за одною.

В ніч на 6 лютого Ван Ліцзюнь, колишній начальник міліції мегаполісу Чунцін, втік в американське консульство в місті Ченду, і розкрив план державного перевороту, який планував здійснити екс-очільник компартії Чунціна Бо Сілай і головний міліціонер КНР Чжоу Юнкан.

Незадовго після цієї події Бо Сілая звільнили з посади голови компартії Чунціна і всіх партійних постів, включаючи політбюро партії — другого впливового органу в Китаї, що складається з 25 чоловік.

Потім один за одним почали розкриватися жахливі злочини, скоєні по відношенню до послідовників духовної практики Фалуньгун (інша назва Фалунь Дафа) Чжоу Юнканом і підконтрольною йому політико-юридичною комісією (ПЮК) — органом, подібним фашистському гестапо. Тим часом, стало також широко відомо про те, як ця структура протягом останніх років розширила свій вплив настільки, що стала другим центром влади в країні, і використовувала цю владу для переслідування китайців.

Коли недавно сліпий правозахисник Чень Гуанчен втік з-під домашнього арешту в американське посольство, розташоване в Пекіні, розкрилася ще одна сторона злочинної діяльності цієї структури (ПЮК). Цей випадок привернув ще більше уваги з боку інших країн до ситуації прав людини в Китаї.

Повідомлення ЗМІ часто описували останні політичні події як звичайну внутрішньопартійну боротьбу між високопоставленими чиновниками в компартії Китаю. Однак не все так просто.

Протягом 63-річного правління компартії в Китаї, була здійснена незліченна кількість злочинів щодо китайського народу.

В історії Китаю, яка налічує близько 5000 років, не було династії чи політика, чиї злочини перевершили б злодіяння компартії Китаю (КПК). У мирний час КПК переслідувала сотні мільйонів китайців, вбивши приблизно 80 млн осіб. Це число перевищує кількість убитих у двох світових війнах.

Однак збиток, завданий компартією моральності та культурі китайців, а також багатотисячні вбивства за весь час її правління не може йти в порівняння з 13-річним жорстоким переслідуванням близько 100 млн послідовників Фалуньгун.

Злочини, скоєні КПК по відношенню до китайців, тягнуть за собою наслідки, і режим сьогодні опинився на межі краху.

Читайте статтю «Чому китайський режим опинився на межі краху»

У політичному штормі, що сколихнув верхівку КПК, деякі намагалися уникнути відповідальності за злочини.

Лідер партії Ху Цзіньтао, прем'єр Вень Цзябао і наступник Ху Сі Цзіньпін не хочуть, щоб їх засудили за переслідування Фалуньгун, яке одноосібно розв'язав у липні 1999 року колишній диктатор Цзян Цземінь.

Цзян Цземінь і його соратники, включаючи Бо Сілая і Чжоу Юнкана, хочуть уникнути покарання за злочини, які вони скоїли, прагнучи «викорінити» Фалуньгун. Вони готові піти навіть на державний переворот, щоб силою зберегти владу.

Однак вдалий момент вони вже втратили. Зараз ніхто з китайців, від верхів до звичайних громадян, не підтримує переслідування Фалуньгун. У свою чергу, послідовники Фалуньгун терпляче розкривають факти переслідування і мирний характер практики. Фалуньгун, завдяки мирному опору, змінив китайське суспільство.

Сьогодні історія надає нам шанс: дозволити і далі продовжувати переслідувати мільйони невинних послідовників Фалуньгун і таких людей, як сліпий адвокат-самоучка Чень Гуанчен, або притягнути основних злочинців до відповідальності і захистити фундаментальні права і добробут китайського народу.

Те, що називали боротьбою за владу в Китаї, насправді є боротьбою між добром і злом.

Правосуддя завоює серця людей, якщо притягне основних злочинців до відповідальності.

Переглядаючи відео про Чень Гуанчена, викладене на YouTube, зовнішній світ здригнувся, дізнавшись про трагічну втечу сліпого адвоката і порушення прав китайців.

У Китаї існує безліч людей, які пережили те ж саме, що і Чень.

Наприклад, можна згадати про постійні переслідування відомого правозахисника Гао Чжишена, активіста Ху Цзя, художника Ай Вейвея та інших, чиї імена та історії широко відомі зовнішньому світу.

Не менш жорстокою виявилася доля і мільйонів людей, чиї імена невідомі: віруючих, інтелектуалів, селян, домовласників, сімей, які бажають мати другу дитину, і інших, хто пережив бандитські методи правлячого режиму і беззаконня політико-юридичної комісії.

Крім того, пропаганда режиму очорнює мільйони невинних послідовників Фалуньгун, що зробило їх ізгоями в суспільстві завдяки таким кампаніям, як фальшиве самоспалення на площі Тяньаньмень. Та ще й гірше — практиків Фалуньгун жорстоко катують, змушуючи відректися від своїх переконань, а близько 5 років тому стало відомо, що їхні органи видаляють для отримання прибутку в трансплантаційному бізнесі — злодіяння, небачені раніше в історії.

Відсутність правосуддя перетворило китайське суспільство у величезну чорну в'язницю.

Будь-який високопоставлений чиновник компартії, який бажає знищити цю в'язницю, повернути свободу людям і вибачитися перед людьми за численні злочини режиму, робить правильну справу.

Ті, хто хоче зберегти цю в'язницю і надалі пригнічувати народ, є головними ворогами китайського суспільства.

У стародавньому Китаї існувало просте правило: за добро відплатиться добром, а за зло — будеш покараний.

Притягнення до правосуддя основних ініціаторів переслідування Фалуньгун стане шляхетним і мужнім вчинком, що, в свою чергу, відкриє нове майбутнє для Китаю. Такий вчинок отримає підтримку людей.

У будь-якого китайця, в тому числі Ху Цзіньтао, Вень Цзябао і Сі Цзіньпіна, є можливість вибрати, на якій стороні залишитися. На цьому важливому етапі історії такий вибір і визначить долю кожної людини.

Люди чекали цього протягом довгого часу, і вердикт історії готовий здійснитися. Величезні зміни ось-ось нагрянуть.

Цей момент виходить за рамки політики та революцій. Це момент грунтовного вибору.

Зовнішній світ також не може стояти осторонь. Людям у вільних країнах також потрібно зробити вибір щодо китайського суспільства, справедливості, свободи і майбутнього.

----------------------------------

Читайте інші статті про останні доленосні події в Китаї у спецрубриці Великої Епохи «Китайський режим переживає кризу». Оглядачі Китаю відзначають, що розпалена боротьба за владу, ймовірно, призведе до реформування політичної системи країни. Прослідкуйте, як розвивалася ця боротьба в хронологічному порядку. Дізнайтеся в обличчя головних фігурантів боротьби за владу в правлячій верхівці Китаю.