• Переступити політичну лінію партії

  • Неділя, 4 лютого 2007 року

Ковзаючи поглядом по хмарочосах Гонконгу і по горах, що стоять вдалині, я почув позаду себе голос. Людина говорила діалектом мандарин китайської мови. За акцентом можна було визначити, що він із Пекіна. Незабаром після цього я запропонував сфотографувати на тлі пейзажу групу людей, серед яких була і ця людина. На прощання, бажаючи зробити їм подарунок, я поліз в сумку за брошурою з детальним описом переслідувань Фалуньгун Комуністичною партією Китаю (КПК) і протягнув її одній з пар.

Тоді як чоловік зацікавлено взяв її, дружина вдарила його по руці, намагаючись його зупинити, і, кинувши на мене погрозливий погляд, почала відчитувати свого чоловіка. Мій друг, який стояв поряд, був приголомшений і розгублений через те, що трапилася, але для мене це було звичною справою.

Говорити з китайцями материкового Китаю про їхній уряд буває дуже важко. Коли вони розуміють, про що ти намагаєшся розповісти їм, багато хто відповідає, що вони не цікавляться політикою або можуть навіть звинуватити тебе в підривній політичній діяльності. Насправді, ці відповіді, так само як і вищезазначений учинок жінки, є реакцією, прищепленою китайському народові компартією Китаю.

Коли заходить мова на подібні теми, такі люди повторюватимуть тільки те, що їм втлумачено партією. Ви чули всі аргументи, і ви знаєте, звідки вони взялися. Різниця між ними й вами в тому, що ви вільні, а ці люди просто дотримуються лінії партії.

Однією з головних причин такої поведінки є той факт, що люди в їхній власній країні позбавлені доступу до будь-якої інформації, окрім тієї, яка надходить від жорстко контрольованих державою ЗМІ. Тому їм важко дізнатися про те, про що їхній уряд не хоче, щоб вони знали, і, таким чином, їм легше вірити й керуватися тим, в чому їх переконують. Але це не все. Інша причина полягає в тому, що саме партія роками переконувала їх під час політичних кампаній, які вона проводила. Дуже багато китайців розуміють, що якщо йти проти політики партії, то це може призвести до страждань як їх самих, та і їхніх сімей.

Так виник і розвинувся сильний страх, пов'язаний із протидією лінії партії. Як результат цього страху виникла звичайна, комфортна для людей ситуація: не приймати ніякої інформації, в якій могли б бути факти, що суперечать лінії партії, - не брати флаєрси і листівки. Не розповідати людям про проблеми, які можуть поставити під питання законність політики партії. Уникати цих проблем за всяку ціну. Тоді як такі дії можуть у цілому убезпечити людей від державного тероризму на материковому Китаї? (За його межами така поведінка безглузда) Таким чином, чи правильне те, що їх не цікавить політика? Можливо правильно, а можливо й ні, але не тому вони так агресивно ухиляються від таких розмов.

На тій самій підставі висуваються звинувачення на адресу тих, хто намагається розповісти їм про ці проблеми: «ви займаєтеся підривною діяльністю», або, як вони називають це, «займаєтеся політикою». Розповідати кому-небудь або давати інформацію про дії уряду і про факти, які він приховує, - це не означає займатися підривною політичною діяльністю, так само як і прохання анулювати своє членство в політичній партії для відмежування від їхньої діяльності. Це просто прояв уваги й турботи про людей.

Коли дуже багато люди відмовляються критично ставитися до свого уряду і його дій, і навіть критикують тих, хто так робить, то урядові може зійти з рук усе, що він забажає. Сумно, що це так і відбувається.

Ця стаття стала результатом роздумів автора після читання статті Чень Йі «Не цікавитися політикою - це те ж саме, що бути залученим у політику».

Куллум Макконелл. Велика Епоха
Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...