• Китай: від видалення органів до реформи політичної системи

  • Понеділок, 12 листопада 2012 року

Кілька тижнів тому фракція, очолювана колишнім лідером компартії Цзян Цземінєм, знову заявила про свої амбіції в боротьбі за владу в Китаї, що досі триває. Фракція Цзяна відома своєю жорстокістю і корупційними скандалами. Її представники брали активну участь у придушенні студентів на площі Тяньаньмень у Пекіні в 1989 році і ініціювали переслідування духовної практики Фалуньгун в 1999 році, і внаслідок цього в народі отримали назву «фракції кривавих рук».

Їм вдалося зберегти за Бо Сілаєм статус представника на з'їзді партії зі звільненням від кримінальної відповідальності до кінця жовтня, незважаючи на те, що повне усунення Бо від влади очікувалося вже протягом декількох місяців.

Бо Сілай — звільнений глава партії в мегаполісі Чунцін, якого зрадив його права рука — колишній начальник поліції і заступник мера Чунціна Ван Ліцзюнь. Маоїстська політична кампанія, розпочата Бо Сілаєм, була більмом на оці у нинішніх лідерів компартії протягом багатьох років, а фракція Цзяна розглядала його як свого найкращого послідовника, який повинен перейняти владу над компартією, оскільки він найбільш активно брав участь у переслідуванні Фалуньгун.

Тим часом, главі внутрішньої безпеки Чжоу Юнкану, який, як повідомлялося, разом із Бо Сілаєм збирався здійснити переворот і скинути наступного лідера компартії Сі Цзіньпіна, вдалося зберегти свою посаду і залишитися одним із дев'яти членів Постійного комітету Політбюро (група людей, які стоять у самому верху партійної ієрархії) до відходу на пенсію в листопаді. Чжоу — щось на зразок виконавчого директора «фракції кривавих рук», він керує переслідуванням над послідовниками Фалуньгун.

Коли між Китаєм і Японією розпалилася боротьба за острови Сенкаку (кит. Дяоюйдао) фракція Цзяна скористалася цією можливістю і по всій країні організувала антияпонські демонстрації, маніпулюючи національними почуттями китайців. Однак у слогани на цих акціях протесту вони включили пропагандистські повідомлення, які закликали до відродження суспільства епохи Мао, а також містили вихваляння Бо Сілая. У деяких містах демонстрації вилилися в масові бійки, і, крім того, спровокували міжнародний скандал, а також політичний безлад всередині партії напередодні майбутньої передачі влади в листопаді.

155753108-590x442.jpg

Делегати зі всього Китаю прибули на відкриття з'їзду компартії, який проводиться раз на п'ять років у Великому народному залі Пекіна, 8 листопада 2012 року. Фахівців із Китаю збентежило питання, чому фракція попереднього лідера компартії Цзян Цземіня ризикує своїм життям, намагаючись нашкодити нинішньому керівництву Китаю, навіть після того як Цзян і його соратники погодилися співпрацювати з Ху Цзіньтао і Сі Цзіньпіном в обмін на звільнення від провини за причетність до злочинів опального Бо Сілая. Фото: Mark Ralston/AFP/Getty Images

Мотиви Цзяна

Експертів з політики Китаю могло збентежити те, чому фракція Цзяна, ризикуючи своїм життям, створює неприємності для нинішніх лідерів компартії — Ху Цзіньтао, Вень Цзябао і Сі Цзіньпіна — навіть після того, як вони (соратники Цзяна) погодилися співпрацювати з Ху і Сі в обмін на звільнення від відповідальності за причетність до злочинів Бо Сілая.

Найбільш ймовірна відповідь — фракція Цзяна розуміє, що їй не вдасться уникнути кримінальної відповідальності, якщо упустить владу. Її злочини порушили найменші вимоги до людяності, і найгірші з них — це насильницьке вилучення органів у живих послідовників Фалуньгун заради прибутку.

У книзі «Кривавий урожай» («Bloody Harvest»), написаній колишнім держсекретарем Канади (з питань Азіатсько-Тихоокеанському регіону) Девідом Кілгуром і адвокатом із прав людини Девідом Мейтасом, автори підрахували, що між 2000 і 2005 роком в Китаї провели 41,5 тисячу операцій по пересадці органів з невідомими донорами, і встановили, що для більшості з них недобровільним донором органів стали послідовники Фалуньгун. Мейтас підрахував, що з 10 тисяч операцій із пересадки, які щороку проводяться у Китаї, для близько восьми тисяч, досить імовірно, використовують органи, витягнуті у послідовників цієї духовної практики.

По суті, кампанія Цзяна по знищенню Фалуньгун стала другою «культурною революцією» в Китаї. Своє рішення розпочати цю кампанію він засновував виключно на догмах ленінізму і маоїзму. Ідея використовувати насильство проти Фалуньгун повністю збігається з революційними теоріями Мао. Однак фракція Цзяна набагато «перевершила» Мао — адже, крім знищення політичних «ворогів», вони ще й змогли нажити величезні гроші.

Реформа Сі Цзіньпіна

А що все це значить для наступного лідера Сі Цзіньпіна?

Йому доводиться підтримувати політичну систему, від якої він і його родина постраждали під час Великої культурної революції (1965—1976), він змушений наслідувати злочини проти людяності, скоєні цією політичною системою, включаючи насильницьке вилучення органів у послідовників Фалуньгун. Сі Цзіньпін також став мішенню «фракції кривавих рук» в лютій політичній боротьбі — вони планували замінити його на Бо Сілая в результаті державного перевороту або іншими способами.

Сі Цзіньпін і його радники почали усвідомлювати, що його доля, як і доля всього Китаю, не може бути вирішена одним лише Ху Цзіньтао і Цзян Цземінєм. Сі слід зайняти більш активну позицію у визначенні майбутнього Китаю. І якби він і далі «сидів, склавши руки», його кар'єрі міг би прийти кінець.

Джерело з Пекіна повідомляє Великій Епосі, що Сі Цзіньпін спробував скласти з себе відповідальність бути наступним лідером — крок, який пролив світло на внутрішню боротьбу всередині партії і в результаті підірвав стабільність у країні. Після цього він таємничим чином зник із публічного життя на два тижні.

У цей час він зустрівся з Ху Депіном, сином колишнього глави партії Ху Яобана, який зазнав гонінь з боку Ден Сяопіна за те, що намагався здійснити політичну реформу. Сі сказав Ху Депіну, що хоче також провести політичні реформи в Китаї і покінчити з маоїстськими методами, які просував Бо Сілай. Згодом втрутилися старійшини компартії і переконали Сі Цзіньпіна не йти, обіцяючи йому більше влади, щоб визначати майбутнє партії.

Коли Сі з'явився знову з новими силами, партія оголосила, що Бо Сілай буде вигнаний із партії і звинувачений за кримінальні злочини. Представники партії знову зустрілися спеціально, щоб виключити Бо Сілая з числа представників з'їзду. Зараз проходить судовий процес у справі Бо Сілая, і він сидить у в'язниці в очікуванні наступного суду.

Більше того, вищим військовим чиновникам, які виражали підтримку Бо і сподівалися, що їх призначать членами Центральної військової комісії, відмовили у підвищенні в посаді.

Також слід зазначити, що в офіційному прес-релізі до з'їзду партії цього року марксистські, ленінські і маоїстські теорії вже не включені в керівні принципи компартії. За останні два тижні безліч статей і редакційних передовиць у рупорах партії («Сіньхуа», «Женьмінь жибао» та ін.) висловлювали підтримку політичній реформі і попереджали, що якщо Китай не здійснить таку реформу, то партія скоро втратить контроль над країною.

Ніхто не знає, як далеко зайде Сі зі своєю політичною реформою, і скільки часу в нього є, поки народ сам не зажадає її здійснення. Це реформа під примусом.

Чи передбачає його реформа відмову від комунізму, поки невідомо. У здійсненні політичної реформи ключовим для Сі Цзіньпіна буде те, чи зможе він зупинити переслідування Фалуньгун і насильницьке вилучення органів, які стали основними злочинами, навколо яких крутиться боротьба за владу в Китаї в останні 10 років.

Майкл Ян

Майкл Ян — виходець із Китаю, що проживає в США. Оглядач політичних подій у Китаї.

---------------------------------- 

Китайський режим

Читайте інші статті про останні доленосні події в Китаї у спецрубриці Великої Епохи «Китайський режим переживає кризу». Оглядачі Китаю відзначають, що розпалена боротьба за владу, ймовірно, призведе до реформування політичної системи країни. Прослідкуйте, як розвивалася ця боротьба в хронологічному порядку. Дізнайтеся в обличчя головних фігурантів боротьби за владу в правлячій верхівці Китаю.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...