ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Францію закликали схвалити визначення зґвалтування як "секс без згоди"

Велика Епоха
Активісти тримають плакат, а люди в масках із зображенням Еммануеля Макрона стоять позаду, затиснувши їм рота рукою, під час акції протесту, 24 листопада 2023 р., у Парижі. (AP Photo/Christophe Ena)

Активісти в масках із зображенням президента Еммануеля Макрона закликали в четвер Францію змінити свою позицію і підтримати запропонований Європейським союзом закон, який визначить зґвалтування як секс без згоди у 27 країнах, що входять до блоку пише AP News.

Демонстранти зібралися в центрі Парижа напередодні Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, щоб чинити тиск на главу французької держави.

Минулого року Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, запропонувала законодавчу ініціативу, спрямовану на те, щоб зробити закони про зґвалтування з обопільної згоди єдиними для всіх країн блоку і запровадити єдині заходи покарання.

У той час як інші деталі директиви, що включають пропозицію про криміналізацію операцій з каліцтва жіночих статевих органів і кібербулінгу, схоже, знаходять консенсус серед 27 країн-членів, визначення зґвалтування, заснованого на відсутності згоди, викликає глибокі розбіжності.

За даними Human Rights Watch, лише 13 країн-членів ЄС використовують визначення зґвалтування на основі згоди для криміналізації зґвалтування. У багатьох інших країнах для застосування покарання, як і раніше, потрібне застосування сили або загрози. Французьке законодавство, наприклад, вважає, що зґвалтуванням може вважатися "акт сексуального проникнення або орально-генітальний акт, скоєний щодо особи із застосуванням насильства, примусу, погрози або несподіванки".

"Я тут сьогодні тому, що мене обурює той факт, що наше кримінальне законодавство не справляється зі своїм завданням, що сьогодні воно допускає можливість зґвалтування", — сказала Сірін Сехіль, адвокатка у кримінальних справах. "Воно не враховує нашу згоду, нашу волю, те, чого ми, жінки, хочемо".

Акцію в Парижі, де на банері було написано "Тільки 'так' означає 'так'", було організовано такими групами, як некомерційна організація Avaaz і European Women Lobby, що об'єднує жіночі неурядові асоціації в Європі.

Франція належить до числа країн ЄС, які стверджують, що питання про зґвалтування є питанням кримінального права і, отже, належить до компетенції країн-членів, а не ЄС.

Останніми роками Франція зробила кроки щодо посилення покарання за зґвалтування і сексуальні проступки, зокрема встановила 15 років як вік згоди. Однак, незважаючи на те, що Макрон пообіцяв боротися з домашнім насильством та іншими видами насильства щодо жінок, активісти стверджують, що Франції ще належить багато чого зробити в цьому напрямку.

Раніше цього тижня організація Human Rights Watch надіслала лист французьким урядовцям, у якому йдеться про таке: "Хоча ми визнаємо, що Франція прагне захищати права жінок і боротися з насильством щодо жінок і дівчаток, наразі вона, на жаль, залишається в компанії таких країн-членів ЄС, як Польща та Угорщина, і відстає від таких країн-членів ЄС, як Іспанія, Бельгія, Німеччина, Ірландія, Швеція, Данія і Греція, у зміні свого кримінального законодавства".

"Це можливість для Франції не тільки вжити необхідних кроків для виконання своїх міжнародних зобов'язань у сфері прав людини, а й повести за собою весь ЄС у боротьбі з насильством щодо жінок і дівчаток", — йдеться в листі.

Минулого року парламент Іспанії ухвалив закон про сексуальну згоду, який багато хто в Європі розцінив як новаторський для захисту прав жертв. Однак унаслідок ухвалення цього закону було ненавмисно скорочено терміни тюремного ув'язнення для сотень сексуальних злочинців, що викликало широку критику.

Проєвропейська група "Оновлена Європа" висловлює жаль з приводу безвихідної ситуації, в якій опинилися країни-члени ЄС, стверджуючи, що включення в законодавство поняття "секс без згоди" має вирішальне значення для встановлення мінімального покарання.

"Нам потрібен єдиний підхід для всіх країн-учасниць", — заявила Люція Дуріс Ніколсонова, законодавець зі Словаччини.

"Не можна вважати зґвалтовану жінку тільки 'надчутливою' в одній державі-члені, в той час як у тому самому випадку в іншій державі-члені вона вважатиметься жертвою злочину. Ми повинні боротися за те, щоб усі жертви мали рівний доступ до правосуддя".