• У Китаї знайдено останки стародавнішого плацентарного ссавця

  • Раїса Стецура | Велика Епоха
    Неділя, 12 липня 2015 року

Вчені з США виявили надиво добре збережені останки стародавнішого плацентарного ссавця на південному сході Китаю, в провінції Ляонін. В Африці також знайдений череп одного з таких травоїдних динозавриків.

 Juramaia sinensis – так звуть цього ссавця, виявилося землерийкою юрського періоду, яке жило в одному середовищі з динозаврами, рятуючись від них на деревах. Дослідження його останків стало новою віхою у вивченні еволюції ссавців, заповнивши значний пробіл в її «літописах», повідомляє журнал Nature. 

 Останки знайденого Juramaia конкретизували дату, коли плацентарні (вищі ссавці) виділилися з інших видів живих істот, таких як сумчастих тварин (кенгуру) і предків сучасних утконосів, вважають палеонтологи. Незважаючи на мільйони років залягання, добре збереглася велика частина черепа, скелета і навіть волосяного покрову Juramaia.  

 Також чудово збереглися зуби і кістки передньої лапи, які дали вченим-палеонтологам підставу стверджувати, що тварина ближче відноситься до сучасних плацентарних, а не до сумчастих. Воно виношувало і вигодовували свої ембріони в плаценті. 

 Як вважає палеонтолог Чже-Сі Ло з Музею природної історії в Піттсбурзі (штат Пенсільванія, США) і його колеги з Пекіна, згідно з аналізом ДНК, невеликий звір жив близько 160 млн. років тому. Juramaia sinensis – в перекл. з кит., означає „мама юрського періоду з Китаю”. Таким чином, Juramaia отримало статус прапрабабусі всіх плацентарних ссавців, що живуть сьогодні на планеті, повідомляє Чже-Сі Ло. Раніше найдавнішими вважалися останки Eomaia (125 млн років тому). 

Виходячи з розміру кладок, вчені зробили висновок, що яйця Juramaia вартували і висиджували батьки дитинчат, а в цей час у нових гніздах матусі відкладали чергову порцію яєць. Потім, всі ті ж папи виховували своїх маленьких двоногих динозавриків. 

 Відкриття Juramaia повністю погодить «молекулярні годинники» з історією палеонтологічних знахідок. Вік знахідки якраз становить 160 млн років. 

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...