• Стабілізація економіки Китаю може тривати понад 20 років

  • Середа, 16 березня 2016 року

Виробництво, інвестиції та експорт у Китаї сповільнюються. Тому кожен, хто, як і раніше, вірить у перспективи зростання китайської економіки, повинен повірити в те, що панівна партія повинна відновити її баланс: перейти від інвестиційно-експортної до споживчо-орієнтованої моделі економіки, пише Валентин Шмід, оглядач китайської економіки, в англомовній версії «Великої Епохи».

Це означає, що Китай вироблятиме і експортуватиме менше товарів, а також будуватиме менше будинків та іншої інфраструктури. Обидві ці сфери як у всьому світі, так і в Китаї занадто перенасичені.

Професор Пекінського університету та експерт із китайської економіки Майкл Петтіс вважає, що цей процес займе дуже багато часу і не зможе завершитися, перш ніж китайська боргова бульбашка лусне.

«Китай повинен різко прискорити процес передання багатства сектору домогосподарств, щоб споживання змогло рости набагато швидше, оскільки в уряду залишилося не більше десяти років, протягом яких він міг би безболісно врегулювати цю проблему», — пише він у своєму блозі.

За словами Петтіса, розрив між ВВП і доходом населення — це найважливіше питання, на яке варто звернути увагу, щоб збалансувати економіку.

Згідно з офіційними даними, ВВП виріс на 6,9%, а сукупний дохід населення зріс на 7,7%. Це означає, що попит населення країни перевищує виробництво (ВВП).

Навіть якщо це зростання, яке Петтіс вважає завищеним, залишиться на тому ж рівні, потрібно близько 25 років для того щоб дохід домогосподарств після виплати податків становив 60% від ВВП. У 2014 році він становив близько 44% від зростання ВВП Китаю.

«Я б сказав, що це абсолютний мінімум, який необхідний для стабілізації економіки», — пише професор.

Але чому в Китаю немає навіть 10 років? Тому що загальний борг за цей час виросте настільки, що зробить фінансову кризу практично неминучою.

Відеоінтерв'ю з автором книги «Прийдешній крах Китаю» Гордоном Чаном (відео на англ.; короткий переклад тут):

Китай може уникнути цієї проблеми, зробивши борги та інвестиції більш продуктивними, але це спрацює, тільки якщо влада повністю реформує свою фінансову систему. Однак і це навряд чи зможе відбутися без фінансової кризи.

«Я не можу пригадати жодної країни в історії, яка змогла вдало провести реформу свого фінансового сектора, не переживши перед цим жорсткої економічної кризи», — пише Майкл.

Є ще один спосіб: влада починає «переміщати» від 2 до 4% ВВП у бік домогосподарств протягом тривалого періоду часу. Це могло б стабілізувати борг і при цьому зберегти доволі високе зростання економіки.

Однак це буде дуже важко зробити, знаючи наскільки високий рівень економічної корупції, яка пов'язана з усім апаратом влади в Китаї.

Таким чином, Майкл Петтіс залишив китайській компартії три варіанти, жоден з яких вона не хоче вибирати: «Пекін повинен вибрати між 1) ще більшим внутрішнім боргом; 2) більш високим безробіттям; 3) або дозволити своїм громадянам більше заробляти, передаючи частину доходів країни населенню».

Що ж вибере влада? — запитує Валентин Шмід.

Відзначимо, згідно зі звітом Goldman Sachs, одного з найбільших у світі інвестиційних банків, тільки 2% (англ.) З 770 млн дорослих китайців заробляють достатньо грошей, щоб платити податки і тільки 11% можуть вважатися середнім класом.

Хоча китайська економіка за номінальним ВВП друга у світі, але в рейтингу МВФ за показником ВВП на душу населення Китай перебуває тільки на 89 місці ($12880), випередивши Україну на 16 позицій. Україна на 105 місці з $8668 на душу ВВП.

ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності вважається найбільш точною характеристикою, яка визначає рівень економічного розвитку, а також зростання економіки населення.

Китайська економіка, яку багато хто подає як приклад, має також істотні структурні проблеми. А розвиток промисловості в КНР призвів до численних екологічних катастроф: якість повітря, води і землі досягла критично низького рівня. «Велика Епоха» писала про те, які три речі потрібно зробити владі Китаю для подальшого розвитку.

У той же час, більше 220 млн китайців оголосили про вихід із компартії та її організацій у рамках руху «Туйдан» після публікації в 2005 році книги «Дев'ять коментарів про комуністичну партію». Разом із тим, щодня на сайті tuidang.org кількість людей, що оголосили про «вихід», становить у середньому 90 000 чоловік. Повідомлялося, що сам лідер Китаю Сі Цзіньпін вважає, що криза правління компартії досягла вищої точки.

Раніше «Велика Епоха» публікувала інфографіку «Чому українці бідні» і що зробити щоб виправити становище.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...