• Ліза Джерард — неповторна королева духовних пісень

  • Павло Хулін | Велика Епоха
    Вівторок, 7 лютого 2012 року
Ліза Джерард залишається на вершині «серйозної» музики для справжніх меломанів уже кілька десятиліть. У її музичному шляху є два важливих періоди.

Перший — Ліза Джерард у складі Dead Can Dance, другий — сольна кар'єра.

Незабутні твори Лізи Джерард і Брендана Перрі у складі Dead Can Dance назавжди залишаться в музичній скарбниці нашої планети.

Сюди можна віднести: «The Host of Seraphim», «The Arrival and The Reunion», «Rakim», «Gloridean», «Nierika», «Yulunga», «Summoning of The Muse», «Bylar», «Cantara», «Bird», «How Fortunate The Man With», «Black Sun», «Carnival of Laight», «The Promised Womb», «Enigma of The Absolute», «Indus», «The Lotus Eaters», «The Spider's Stratagem».

Ліза Джерард на церемонії нагородження Screen Music Awards 2 листопада 2009 року, Сідней, Австралія.

Ліза Джерард на церемонії нагородження Screen Music Awards

2 листопада 2009 року, Сідней, Австралія.

Фото: Mike Flokis/Getty Images

Спільні роботи Брендана Перрі та Лізи Джерард пронизані містичним характером і глибоким змістом.

Музика Dead Can Dance прослуховується багато разів, багатошарово, проникає всередину людської істоти, при цьому слухачеві не хочеться рухатися в такт вироблених звукових вібрацій, слухач може тільки сприймати музичну енергетику як «істину» в нерухомому стані.

Голос Лізи Джерард і група Dead Can Dance не залишать у слухача сумнівів, що є Пекло, Рай, інші паралельні матеріальні світи, що є Ви — істинний, поза фізичного тіла, є безмежна історія людського існування.

Під час прослуховування Лізи Джерард майже неможливий варіант байдужого слухання. Ви або її приймаєте, стаєте частиною її всепоглинаючої, звукової енергії, або не слухаєте взагалі.

Ліза Джерард зі своїм супутником на відкритті Мельбурнського міжнародного кінофестивалю 24 липня 2009 року в Мельбурні, Австралія.

Ліза Джерард зі своїм супутником на відкритті Мельбурнського міжнародного кінофестивалю 24 липня 2009 року в Мельбурні, Австралія.

Фото: Luis Ascui/Getty Images

У музиці Dead Can Dance немає людської пристрасті, боротьби, є покірність долі, Вищим силам, є глибока думка, що змушує визнати, що людина — істота слабка.

Другий етап музичної творчості Лізи Джерард починається після розпаду колективу Dead Can Dance в 1998 році і пов'язаний зі створенням саундтреків до численних фільмів, сольних альбомів.

Ліза привнесла енергетику свого голосу у фільми «Гладіатор», «Алі», «Своя людина» та ін. Художні фільми стали вельми змістовними завдяки таланту Лізи Джерард.

Композитори Ханс Циммер і Ліза Джерард на Шостій щорічній церемонії вручення премії Critics Choice Awards 22 січня 2001 року, Беверлі Хіллз.

Композитори Ханс Циммер і Ліза Джерард на Шостій щорічній церемонії вручення премії Critics Choice Awards 22 січня 2001 року, Беверлі Хіллз.

Фото: Newsmakers/Getty Images

Ліза Джерард, звичайно, вийшла на нові щаблі свого розвитку, працюючи з відомими композиторами: Хансом Циммером, Пітером Бурком, Патріком Кессіді, Енніо Морріконе, Клаусом Шульце та ін.

Голос тендітної, блідної співачки може в якомусь сенсі замінити оркестр. Останнє десятиліття шоу-групи та особистості шоу-бізнесу все частіше виконують пісні The Beatles, Scorpions, Queen, Deep Purple, Bryan Adams, ABBA, Whitney Houston, Celin Dion і т. д., віддаючи данину моді, але хто ризикне виконати композиції з аудіоальбомів Dead Can Dance? Хто зможе повторити голос Лізи Джерард? Навіть сучасні можливості комп'ютерів не допоможуть створити той позамежний спектр звукових полів, що давить на свідомість і вводить у несамовитість під час прослуховування. Тому щодо великої Лізи Джерард можна повідомити всім підростаючим талантам про те, що з такою геніальністю, як у Лізи, народжуються і вмирають, але «її» не виховують і не вдосконалюють.

Ханс Циммер і Ліза Джерард позують перед камерами на церемонії вручення премії «Золотий глобус», 21 січня 2001 року, Беверлі Хіллз.

Ханс Циммер і Ліза Джерард позують перед камерами на церемонії вручення премії «Золотий глобус», 21 січня 2001 року, Беверлі Хіллз.

Фото: Newsmakers/Getty Images

У нинішній величезній кількості бажаючих виступати на великій сцені надзвичайно не вистачає таких голосів, як у Лізи Джерард. Є маса практично однакових технічних обробок і типових наспівів про бажання «любити» когось. У той час як Ліза пов'язує любов тільки до Бога, що і належить по-справжньому духовним людям. Ось уривок однієї з відповідей на запитання під час інтерв'ю з Лізою Джерард у 2010 році.

«У мені завжди глибоко сиділо бажання показати любов через мій спів. Вибору в мене не було, це покликання, таким шляхом я говорю з Богом, це те, що я завжди знала».

Творчість Лізи Джерард — це світ реальної музики, який допомагає зрозуміти невидиму частину нашого буття і свій внутрішній світ.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...