Захід зустрічається з Японією. Жахливі потиснення рук і красномовне мовчання

Мляве рукостискання мокрою від поту рукою - вітання навряд чи приємне і для європейця, проте, для японців, які ніколи не вітають один одного рукостисканням, будь-який фізичний контакт сприймається як щось жахливе. Тому великі японські експортні компанії готують своїх співробітників до цього, організовуючи особливі курси по потисненню рук. Книга "Успішні переговори з японцями" знайомить з японськими звичаями, вдачами й існуючими поглядами на життя і може привернути увагу не тільки бізнесменів, але і всіх, хто цікавиться японським способом життя і менталітетом.

Основний сюжет книги Ральфа Лінке та Юкіко Бішов-Окубо - відвідини уявної німецької фірми в Японії, за допомогою яких автори доводять інформацію до читачів. Навіть той, хто не займається бізнесом, може одержати задоволення від читання, оскільки японське життя описане дотепно, проте, з великою повагою. Вона зачіпає теми, починаючи від системи освіти і ділової сфери і закінчуючи питаннями сімейного життя, барів-караоке і гейш.

Автори наводять безліч прикладів нерозуміння при спілкуванні європейців з японцями, ось один з них: "після ділових переговорів з японською фірмою Ви повертаєтеся повністю задоволеним. Зустріч була короткою і чіткою. Співбесідник на всі Ваші пропозиції відповідав "так". Проте наступного дня блідий діловий японський партнер з безліччю вибачень повертає складений Вами протокол обговорень: "На цій зустрічі ми не погодилися ні з однією з Ваших пропозицій". Ви розгублені. Насправді, річ у тому, що слово "ні" в японському суспільстві виглядає незручним. Подібних непорозумінь легко можна уникнути, якщо враховувати особливості японського менталітету.

Виключення з команди як кошмарний сон

Внутрішні порядки в японських фірмах проливають світло на соціальну поведінку японців. Наприклад, співробітник ніколи не поставить питання: "Чому мій начальник на цей раз видав мені таку маленьку премію?", а начальник у бесіді з підлеглими ніколи не зронить і слова критики. З японської точки зору критика іншої людини веде до втрати власної особи і порушення гармонії в колективі. Усна критика не відповідає японським нормам поведінки і тому не має місця. Проте, співробітники одержують інтенсивний стимул добре працювати з щоденного спілкування з начальником за допомогою багатої мови тіла. Японський співробітник одержує стимул до роботи також від своїх колег. Японський колектив не терпить ледарів. Він буде вигнанцем. Ігнорування з боку колективу для японця подібно до страшного сну.

Проте японський колектив готовий підтримати людину з якоїсь причини, що не справляється з навантаженням, оскільки будь-хто може опинитися в такій ситуації. Кожен допомагає слабкому, при цьому, знаючи, що сам одержить допомогу, коли буде в ній мати потребу.

Простір і час - і довге мовчання

Японське суспільство, що понад усе ставить гармонію і має потребу в тривалому часі для отримання розуміння, сьогодні зустрічається з західними уявленнями про суспільство конкуренції і швидких рішень. Не дивно, що японці й європейці не завжди відчувають себе затишно поряд. Проте автори мудро уникають оцінок про те, що краще, вони просто ставлять поряд різні традиції. Так, мовчазність заслужено відноситься до однієї з чеснот японців. Тоді як європейцю буде ніяково декілька хвилин мовчати, японцю ж - необхідно, щоб краще сприйняти іншу людину. В цей час він здобуває необхідні відомості для ухвалення рішень