Так називається новий спектакль театральної групи "Єрусалим".
На фото: Даніель, Варда, Надав, Гершон. Фото надане театральною групою16-річна Вардина дочка вже ставить собі це питання. А Варда, по-материнському, бажаючи влаштувати щастя дівчинки, відповідає їй запитанням: «коли сумно і смутно, хіба щастя відходить?» Дочка і мама в унісон відповідають: «ні».
Печаль - це всього лише реакція на власну внутрішню обмеженість. А якщо силою думки, або силою волі вирватися з цього обмеження? Що буде?
Давайте подивимося спектакль-комедію під філософською назвою "Ти вже щаслива?" і відповімо на це питання.
Як народився спектакль? Дуже просто. Варда бен Хур, чудова актриса нашого покоління, з 13 років на сцені, обожнює читати, пише оповідання. Написала оповідання про одну реальну історію, як виявилася її власною, пов'язаною із смертю батька в 95-му році. Батько наказав Варді бути щасливою. Варда вперше серйозно задумалася над цим питанням і написала оповідання. Принесла його в Театр. Тільки у Театрі, в цій маленькій, творчій сім'ї, де ніколи не передбачиш, що відбудеться і що народиться (причому в ньому народилося немало перлин, відомих усьому світові). Театр-Фемініст з Великої букви і в чоловічому роді. Саме там, невідомо як, народжується комедія "Ти вже щаслива?" за однойменною повістю Варди бен Хур, де вона ж у головній ролі. Повірте, їй було соромно грати саму себе. Габі Лев - актриса Театру, глибока, яскрава, бере на себе режисуру.
Гершон Вайсерфірер - блискучий комедіант і музикант, складає музику до спектаклю і грає в ньому.
Даніель Офман - віртуоз-музикант, скрипаль, грає роль скрипки і ще...
Надав Лев - молодий, красень-актор, грає роль ударних і ще...
Аєлет Столлер - обдарована актриса, танцівниця і співачка, поставила хореографію. Ось в такому складі створювалася, вірніше, імпровізувалася комедія.
Варда грає і себе, і свого тата, і свою бабусю, причому перший раз грає чоловічу роль. Трійця музикантів, перевтілюючись у кожній сцені у відповідний образ, супроводжує Варду. Вони ж - ця трійця, служать декорацією.
Публіка сміялася і плакала одночасно. Класична традиція справжньої комедії доводити публіку до такого стану тягнеться від Мольєра, через Шалом-Алейхема, до майстрів комедії, яких не перерахуєш в одній маленькій статті. Але ефект комедії не тільки в цьому. Він глибший. Публіка насміявшись, витираючи сльози, отримує відповідь на те саме одвічне питання: що ж таке щастя. Відповідь виявляється простою.
Батько Варди, йдучи з життя, бачачи втомливу боротьбу за виживання своєї габаритної і по-жіночому невдачливої дочки, можливо, відчуваючи себе винним, що народив її такою, благословляє Варду, наказуючи їй бути щасливою.
Варда, пройшовши свої 50 років виснажливої боротьби з самою собою, написавши оповідання, зігравши його, переходить в нову якість, звільнена від боротьби за виживання. Варда приймає волю батька і робить вибір: бути щасливою. Вона ніби передає публіці естафету щастя: будь ласка, дорога публіко, ви можете теж вибрати "бути щасливим", мій батько наказав мені вибрати щастя, я послухалася і ... щаслива.
Варда розлучена, ростить двох дівчаток, одна з них дауненя. Коли бачиш цю актрису на сцені, всі її кілограми вмить перетворюються на вражаючу легкість. Вона - талановита і цим все сказано.
Зі мною поряд сиділа одна молода, симпатична жінка. Як виявилось, за дивним збігом доль, ми живемо з нею в одному будинку. Вона сама ростить трійню і всі троє алегофрени різних ступенів. Узявши її до Варди познайомитися після спектаклю, я була свідком майже безмовного, глибокого розуміння споріднених доль. Моя сусідка теж вибрала бути щасливою.
Чи сумує Варда, порівнюючи себе з голлівудськими стандартами? Напевно, є трохи, але її щастю це не заважає. Естафета дійсно передана.
Дивіться спектакль 14 і 15 травня в Єрусалимі, на сцені Маабада. У вас є чудова нагода спробувати прийняти естафету щастя.
