• В чому цінність гри в шахи?

  • Антон Лунін | Велика Епоха
    Субота, 28 вересня 2013 року
Гра в шахи

Гра в шахи розвиває і допомагає в житті. Фото: hortongrou / sxc.hu



Гра в шахи — одна з найдавніших у світі, і в наші дні є чимало гравців, які присвячують себе цьому захопленню. У чому ж цінність цієї гри?

Професіонали грають у шахових школах і клубах, а любителі часто змагаються в парках. На перший погляд шахи — це спокійне і малорухливе заняття, однак всередині суперників спостерігаються великі пристрасті, що видно й по напруженому виразу їхніх облич, і по нервовому потиранню пальців рук. Шахісти зізнаються, що в день можуть грати по 5—6 годин, і час минає, як одна мить.

Велика Епоха поцікавилася у шахістів, що грають у парках, про їхній ігровий стаж і чим приваблива для них ця гра.

Юрій, 66 років: Починав грати в молодості, потім довго не грав. Старшим став, на пенсії, з'являється час — активно став грати, оскільки любителів багато, є з ким грати.

Як до мене ще сказали, гра в шахи складніша і за економіку, і за політику. Коли я виграю і бачу, що суперник добре чинить опір, у мене піднімається настрій. Гра тренує мізки, думки, свої плани, немає застою. Шахи дуже сильно розвивають, допомагають у житті у будь-якому відношенні. А щоб добре грати в шахи, безумовно, треба дружити зі спортом.

У шахах потрібно мати волю до перемоги. Якщо я волею сильніший противника, то він поступається в обороні, швидко здається. Тобто якості людини безпосередньо проектуються на дошку, на те, що відбувається на дошці. Ця гра притягує, тому що тут нескінченна кількість варіантів.

Багато зараз грають по Інтернету. Я, чесно кажучи, не грав ще, тому що коли на екран дивишся — багато енергії поглинає через очі сам екран, який би він не був. З живою людиною цікавіше грати, особливо коли вона соватися починає. Якщо людина не вольова і не спокійна, коли вона програє — починає свої погані якості показувати і все інше. Тобто гра в шахи елементарно може виявити сутність людини, тому ми й граємо.

22.jpg

Гра в шахи одна з найдавніших у світі. Фото: Boians Cho Joo Young/freedigitalphotos.net

Микола, 65 років: У шахи граю, напевно, вже років 40. Я по молодості взагалі цілу ніч міг грати, якщо перед вихідним або святом. Звичайно, я кандидат у майстри спорту нікудишній, але можна сказати, що фанат шахів. Граю через азарт і прагнення до перемоги.

Анатолій, 62 роки: Граю в шахи все свідоме життя. Дуже цікава, складна гра, боротьба інтелектів, боротьба характерів, є можливість проявити себе.

Безумовно, допомагає в житті — тренування мозку, уваги, волі, посидючості, багато якостей розвиває.

Володимир, 59 років: Граю з 6 років.

От якби у вас запитали, за що ви любите жінку, ви б змогли відповісти? Люблять же не за щось. Це щось ірраціональне, почуття словами передати неможливо. Гарне слово магнетизм.

Ну, якщо спробувати схематично якось наблизитися, по-перше, гра в шахи — це модель життя, можливо дещо спрощена, а може навіть і ні. Тобто все, що є в житті, є в шахах — всі відносини, всі риси характеру, всі якості, воля, здатність мислити, ухвалювати рішення, відповідальність, буквально все що є в житті — є в шахах.

Ми проживаємо за одну партію (особливо якщо вона серйозна, класична, з 2-х-годинним регламентом) ціле життя. До свого суперника в мене немає ніякої агресії. Суперник для мене — партнер, який допомагає мені прожити це життя. Без нього просто б не було партії. Це людина, що як і я, віддає 2 години свого життя в даний момент цій партії. І тільки завдяки їй я можу зіграти її і прожити це маленьке життя.

Давня гра в шахи служить доказом того, що люди, які придумали цю гру, були досить мудрими. Чи багато існує сучасних ігор, які могли б зрівнятися з шахами за складністю, а також здатністю розвинути логіку, координаційне мислення і волю?

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...