Сліпий вчитель - Леонід Іщик

Сліпий вчитель - Леонід Іщик

Після літніх канікул дитячий хор звучить трохи врізнобій. Музичний керівник терпляче повторює вивчене раніше. Малюки напружено, але щиро пригадують пісні, вірші й танці.

ЛЕОНІД ІЩИК: "Маленькі діти ставляться до мене дуже гарно, у групу прихожу, вони мені стільчика несуть, за руку проведуть, садять на стілець, показують де сідати".

Леонід Іщик осліп у той день, коли народився. Навчався у спецшколах Мукачевого та Львова. Там виявив хист до історії, і педагоги радили продовжити навчання.

Успішний вступ до Луцького педінституту - і диплом учителя історії у кишені. Місця учителя у рідному селі не було і йому запропонували посаду музкерівника у дитсадку. Добре, що паралельно із середньою він закінчив музичну школу.

ЛЕОНІД ІЩИК: "Ой, якби я не поступив, не вчився, то не знаю, що було б. Сидів би десь взаперті. А так, між людьми, у колективі мені дуже добре".
Єдиного у садочку чоловіка жіночий колектив любить і поважає. За відданість роботі, самостійність і добру вдачу. Колеги-жінки роблять порівняння не на користь своїх зрячих чоловіків.

СВІТЛАНА ІЩИК - ЗАВІДУВАЧ ДИТСАДКА С. ОСІВЦІ: "Зайшла до нього до дому, а він миє холодильника. Це було таке здивування, що вам не передати. Не кожна хазяйка так може помити холодильник, як він. Він блистів, можна було себе побачити".

По господарству Леонід порається вправно, хоча працює на двох роботах. Окрім садка, вчить мові Брайля та історії сліпих дітей у райцентрі.

Одна з небагатьох проблем Леоніда - нестача педагогічної й музичної літератури для сліпих. Допомагають рідні та колеги - потрібне читають уголос.

Нещодавно запропонували місце історика у школі, та Леонід відмовився - залишати малюків не хоче, а третю роботу фізично не потягне.

Віра Карайчева, Владислав Ліщинський