Благополуччя суспільства оцінюється не матеріальним достатком, а його духовністю. “Центр Ельвін” у Єрусалимі призначений для розвитку людей з обмеженими розумовими та фізичними можливостями. Центр названо іменем Кейті Менсен, вихованки цієї установи, що пішла з життя у 24 роки.



І всі її родичі, друзі та знайомі батьків, сестер і брата, численні гості з Англії – учасники єдиного у світі проекту, приїхали на відкриття саду з терапевтичними ігровими майданчиками для дорослих. Посол Англії відзначив силу кооперації: кожен вклав частинку свого серця у цей проект, і він вийшов унікальним.

“Я радий бути тут разом із моєю сім'єю”, – сказав Тоні Мейсон, основний фінансовий вкладник і друг сім'ї Кейті. – “Я радий, що всі вихованці отримали можливість розвинутись у зв'язку з їхніми проблемами. Тут видно чудову роботу: цих людей навчають бути корисними для суспільства, і, отже, відроджують їх для повноцінного життя. Цей проект просувався дуже швидко – усі хотіли допомогти. Два роки тому тут були тільки скелі”.

Дружина Тоні Хіллері відзначила, що Кейті для всіх – небесний дар, вона всіх об'єднала безцінним бажанням допомогти тим, хто цього потребує, пам'ятати та піклуватися про інших, адже у цьому – мудрість життя. Якщо людина народилася з каліцтвами, то на це існує причина. Буває, люди прожили 99 років, але нічого корисного не зробили”.

Вихователька “Центру Ельвін” Флора Мізрахі відчуває велике задоволення від нової можливості розвитку підопічних. “Коли я бачу успіхи, то щаслива, що безнадійно приречені подають великі надії, наприклад, 30-річний вихованець за два роки навчився сам їсти, не треба його годувати, він став самостійнішим.

Коли раптом бачу результати наполегливої праці, чи це осмислений погляд, чи правильна реакція та взаєморозуміння, я зворушена до сліз. Тут працюють не через зарплатню. Неможливо сердитися на підопічних. Ти приходиш сюди із серцем, готовим до самопожертви.

Головний архітектор проекту Ілана Офір говорить, що основною метою були дві ідеї. Перша – вивести вихованців із класів і кабінетів на повітря, у квітучий сад, зближуючи їх із суспільством і природою, а друга – терапевтична: вивільнити внутрішню напругу за допомогою спеціальних пристосувань – розташованих на чотирьох майданчиках під навісами майданчиків дотику, нюху, зору й слуху.

Наприклад, пристосування для розвитку нюху нагадує велику ступу для перетирання прянощів і спецій сходу: кориці, гвоздики, мускату, анісу, кави. Вражаюче різноманіття інших цікавих приладів із різними запахами специфічних рослин і квітів, які треба розпізнати та посадити. Безмежна фантазія архітектора, – здається, вона прожила тут ціле життя, спостерігаючи за інтересами вихованців.

Церемонія відкриття закінчена, але гості не можуть розійтися – спілкуються, усміхаючись одне одному, як одна дбайлива сім'я, яка прагне спільно вирішити важливу проблему суспільства.





Сіона Бар. Велика Епоха

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...