• Пасивний будинок: енергетична незалежність

  • Аліна Варфоломєєва | Велика Епоха
    П'ятниця, 29 червня 2012 року
 Що таке пасивний будинок, або екобудинок? Його основна ідея полягає в тому, щоб скоротити витрати енергії на його забезпечення, при цьому створивши максимально комфортне середовище для перебування людини. Тобто це енергозберігаюча будівля, що споживає приблизно на дві третини енергії менше за звичайну, причому досягається це завдяки вдалому планувальному рішенню та спеціальному інженерному обладнанню.

Такі будинки є майже незалежними енергосистемами, те тепло, котре їм потрібне, вони беруть переважно з сонячної енергії та утилізації тепла, що виділяється побутовими приладами та людьми, а також конденсаційної техніки. За рахунок спеціального облаштування зовнішніх стін, відсутності щілин, спеціальної вентиляції (котра, до речі, повертає до 90% тепла) стає можливим підтримання постійного клімату сталого температурного режиму як влітку, так і взимку.

Технології, використані у пасивному будинку, розробляються і впроваджуються у будівництво з 70-х років минулого століття. Підсумком накопиченого досвіду у цій сфері стало створення Вольфгангом Файстом у 1996 році «Інституту пасивного будинку» у Дармштадті (Німеччина). Тільки ця установа має право на атестацію споруд  відповідно до стандартів пасивного будинку. В Україні на сьогоднішній день вже збудовано один будинок на основі цієї технології, знаходиться він у Києві в районі Сирець.

Технологія пасивного будинку

Пасивні будівлі добре тримають тепло, а влітку зберігають прохолоду. Щоб знизити тепловтрати, площу їх зовнішньої поверхні намагаються робити якомога меншою. Завдяки достатній теплоізоляції перепади температур у таких будинках невеликі. Вона влаштовується на стінах ззовні і зсередини, на стелях, у підлозі, добре теплоізолюється також горище, підвал, фундамент. Утеплювачі — природні (солома), можуть бути ефективні (мінеральна вата, пенополістирол, целюлозна теплоізоляція) та високоефективні (пінополіуретан). А у Німеччині, наприклад, використовується вакуумна теплоізоляція. Втрати енергії за умов її правильного облаштування знижуються до 20 разів у порівнянні зі звичайним будинком.

Як і в народному будівництві, вікна у сучасних пасивних будинках влаштовуються невеликі, найбільші — орієнтовані на південь. Звідти поступає максимум сонячної енергії, завдяки цьому можна отримувати більше тепла, ніж втрачати. Вікна мають бути герметичними, з дво- або трикамерними склопакетами, заповненими низькопровідними аргоном або криптоном. Монтують їх особливо щільно, утеплюються віконні пройоми. Скло в цих склопакетах використовується спеціальне за складом і покривається плівочкою, що відштовхує теплове випромінювання. Іноді для додаткової теплоізоляції ставлять ставні чи зовнішні жалюзі.

Вентиляційна система пасивних будинків влаштована таким чином, що вікна не потрібно відкривати для провітрювання — вентиляція в них приточно-витяжна. Повітря подається до будинку і відводиться не через звичайні вентиляційні канали, а через підземні. На глибині кілька метрів протягом року зберігається більш-менш стала температура, це і використовується для охолодження повітря влітку. Взимку ж працюють рекуператори (або теплообмінники) — у них повітря, що виходить, віддає тепло тому, що надходить до будинку. На температуру приміщення впливає також тепловиділення побутових приладів, вона піднімається і від температури тіла людини.

В окремих випадках системи рекуперації (теплообміну) встановлюються і для води, що подається, але поки що це надто дорого. У будівництві пасивного будинку зважають і на економічну доцільність використання такого обладнання.
Колір опорядження фасадів і даху зазвичай світлий або білий, іноді використовують навіть дзеркальне покриття, щоб будинок не перегрівався у теплі пори року.

На даху пасивного будинку розміщують сонячні батареї.  Енергія, яку вони використовують, є поновлюваною, вони є дружніми до навколишнього середовища. Їх недоліки в тому, що вони доволі дорогі (особливо у нашій країні) і мають займати велику площу. До того ж, слід зважати на кількість сонячних днів на рік у нашій місцевості. З поширенням сонячних батарей вони ставатимуть все доступнішими. Наприклад, коли у Японії у кінці 90-х у будівельних нормах прописали їх обов’язкове встановлення у спорудах, що зводяться, то сонячні батареї сприймались як розкіш, та час довів доцільність їх використання. Особливо з підвищенням цін на непоповнювані енергоресурси держава може заощадити значні кошти на використанні сонячної енергії, а це вже реальний економічний аргумент на користь введення новітніх екотехнологій.   

Кошти і потреби

В цілому, зведення у нашій країні пасивних будинків обійдеться набагато дорожче, ніж, наприклад, у Німеччині, де вони на сьогоднішній день є найбільш поширеними, і де їх популярність продовжує зростати, а ціна зведення зменшуватись у рази. В середньому в Україні пасивний будинок коштує на 8-10% більше за звичайний, а додаткова його вартість повертається вже за 7-10 років.

З появою перших пасивних будинків у Німеччині наприкінці 80-х — на початку 90-х років і їх розвитком до наших днів доцільність їх зведення перестала викликати сумніви. Зменшення тепловтрат і викиду СО₂ у повітря збираються прописати у будівельних нормах ряду європейських країн, де будинки мають наближатись до енергетичної нейтральності. Так, наприклад, в Ірландії пасивний будинок має споживати на 85% енергії менше за звичайний і викиди СО₂ в атмосферу зменшити на 94%. В Іспанії при спорудженні будинків мають встановлюватись сонячні водонагрівачі, що на 30%-70% задовольнять потреби сім’ї у гарячій воді.

Пасивні будинки мають потенціал розвитку, особливо у країнах з континентальним кліматом, де логічно було б економити на енергії протягом холодних і спекотних пір року.

В аспекті екологічних проблем сьогодення розвиток пасивних будинків є природнім. Сучасне суспільство все більше задається питаннями того, як не виснажувати природні ресурси, як з повагою ставитись до природи, звертати увагу на функціональну доцільність, як споживачів перетворити на людей із вищими ідейними засадами тощо. Пасивні будинки є першим кроком на шляху вирішення цих проблем, і вони, вірогідніше, будуть розвиватися і вдосконалюватися. І скоро, можливо, ми отримаємо новий тип споруд, дружній до навколишнього середовища, екологічний, енергоекономічний та естетичний, в якому будуть втілені, за словами Вітрувія, «користь, міцність і краса». Час покаже.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...